Ми із моїм чоловіком одружилися чотири роки тому, живемо душа в душу. Він прекрасний чоловік та турботливий батько нашої донечки.
Одного дня, ми поїхали у селище до батьків чоловіка, падав дощ та автомобіль дуже забруднився, через калюжі та гори болота. Чоловік допомагав свекрусі: поремонтував кран, допоміг посапати город та ми посиділи, поговорили й поїхали додому.
Чоловік був втомлений та одразу пішов в кімнату та задрімав. В той час мені захотілось зробити щось йому приємне. Та я вирішила помити його автомобіль, щоб він міг на наступний день нормально поїхати на роботу.
Чоловік коли побачив, що я помила автомобіль то розсердився. Почав говорити: “Що він сам міг помити. Та чому я за це беруся?”.
Я не зрозуміла чому така реакція, ми не встигли договорити, як він поїхав на роботу. Ввечері ми примирилися, але чому така реакція я й досі не знаю. У мене в голові уже були різні думки, але сподіваюся там нема нічого поганого. Можливо йому не подобається, як рухають його особисті речі.
Тепер я стараюся не рухати його особисті речі та якщо потрібно то запитую. Сподіваюся ми більше не будемо сваритися через такі дрібниці.
