Сьогодні день народження моєї молодшої донечки, моїй принцесі виповнився один рік. Ми з чоловіком вирішили влаштувати невеличке свято для близьких у кафе біля нашого будинку. Мій старший син Сергій, вже справжній семирічний кавалер, запросив на танець свою хрещену Олесю.
Олеся струнка яскрава шатенка з довгим доглянутим волоссям, у неї великі сірі очі, гарна фігура. Одягнена вона у дуже красиву дизайнерську сукню, нафарбована професійно, красуня явно перед святом провела у салоні не одну годину. Не тільки мій Сергій захоплено дивиться на свою хрещену, раз по раз на неї кидають поглядом усі чоловіки в залі. А ми ж із нею однолітки.
Олеся посміхається щиро та спокійно. Ще кілька років тому молоду жінку було не впізнати. Олеся розривалася між роботою, чоловіком, який виявився такою собі підтримкою, затишком і чистотою у будинку, та походом до перукаря. Завжди невиспана та знервована, дівчина ввечері провалювалася у сон ледве торкнувшись подушки, а завтра її чекав такий самий день.
Одного весняного ранку Олесі набридло чекати слів подяки від чоловіка, урвався терпець прохань про допомогу, закінчилося бажання буди гарною дружиною і вона розлучилася. Одночасно, як з її життя зник чоловік, у дівчини з’явилося бажання рухатися далі, з’явилися нові сили.
Олеся перейшла на іншу роботу, закінчила курси іноземної мови, отримала другу вищу освіту, зараз вона займає посаду заступника керівника. Дівчина виплатила кредит за машину. У її щільному графіку обов’язкове відвідування салону краси та масажу, стилісту та зумби, замість пошуку шкарпетки під диваном – шопінг.
Кума сідає до мене за столик. А в мене до неї наболіле питання, чи не збирається вона знову заміж. Невже вже не дуже молодій жінці не сумно проводити вечори на кухні разом із телевізором, невже не самотньо, на святі майже всі пари сімейні.
Олеся відповідає, що на її думку, жінки повинні боятися виходити заміж, і весело сміється. Тому що чоловіки одразу перестають цінувати тебе як жінку. Ти одразу стаєш винна купу речей: бути гарною господинею, вправною хазяйкою, хорошою мамою, бажано ще й кар’єру побудувати та приводів для ревнощів не давати. А насправді жінці хочеться, щоб її саму смачно годували, щиро кохали, просто так балували подарунками, хочеться саморозвитку, реалізації та рожевий манікюр з єдинорогом.
Вже вдома, втомлена та знесилена після свята, я переодягаю, купаю та вкладаю дітей у ліжечка. Чоловік мирно спить біля телевізора, на мене чекає гора тарілок на кухні та білизна у пральній машині. Я уявляю Олесю, яка приймає вдома ванну з ароматною розслаблюючою піною, робить маску для обличчя, потім лягає спати і спить усю ніч до ранку.
Мимоволі замислююсь, можливо жінкам і справді потрібно боятися не самотності, а виходити заміж?
