Нещодавно у моєї дружини Олі не стало її мами, моєї тещі. У неї була батьківська квартира, яку вона переписала порівно на своїх двох дочок. Оліна молодша сестра Рита живе разом із тестем та своєю трирічною дитиною, її колись покинув чоловік, тому усі намагаються допомагати.
Мій тесть Микола Сергійович дуже старий чоловік, отримує невеличку пенсію та намагається усе молодшу дочку, тому що їй і так не просто. Але з часом Ритині забаганки ставали все складнішими. Бували такі моменти, коли навіть на продукти грошей не було, тому наша сім’я допомагала чим могла.
Ми з дружиною та двома дітьми винаймали двокімнатну маленьку квартиру на околиці міста. Не сказав би, що живемо у достатку, але на все вистачає. Тому, коли мова зайшла за спадщину, Оля мені сказала, що не знає, що робити, адже сестра хоче квартиру продати та розділити гроші порівно, але тоді це буде не надто хороший варіант для нас.
Це житло не дуже велике, але все ж більше за нашу орендовану квартиру. Там не надто сучасний ремонт та не дуже хороший район, тому її продати буде складно та дуже невигідно. Ми хотіли попросити, щоб сестра продала нам долю цього житла, а сама жила зі своїм татом, їм там комфортно. А нам важко тіснитись усією сім’єю в орендованій квартирці, до того ж їхати на роботу приходиться дуже довго.
Але почувши таке прохання, Рита навідріз відмовилась віддавати нам квартиру, ще й за гроші. Мовляв, як це так, що у нас буде своє житло, а вона з татом тіснитись буде. Але я не зрозумів її обурень, адже вони живуть у трикімнатній квартирі, ще й майже у центрі. Можливо так не можна говорити, але їх тата також згодом не стане, тому ця квартира величезна була б їй, адже вона доглядала за стареньким.
Але усі наші вмовляння і прохання, Рита відхилила, сказавши, що їй набагато складніше, бо вона одна виховує дитину та дивиться за пенсіонером. Після цієї промови, ще й примудрилась в нас гроші на продукти попросити.
Ми з дружиною вирішили, що не будемо їй допомагати, в нас також діти є і квартира, яку потрібно оплачувати, а вона хай сама вже свої проблеми розв’язує, якщо не може нам на зустріч піти!
А ви що думаєте? Можливо таке ставлення сестра дружини не заслуговує і ми повинні терпіти все та допомагати їй? Чи варто жити своїм життям? Адже вона вже доросла жінка, сама може впоратись, а не жити за гроші старого батька та своєї сестри!
