Це був теплий весняний ранок. Вечірню зміну здавали сьогодні Микиті. Він вже десять років працює в садку, діти його просто обожнюють. Можливо хтось подумає, що робота вихователя не для чоловіків, але Микиті дуже подобається така робота.
Так вийшло, що в цей раз брав нову дитину до групи Микита і він був дуже радий цьому. Сім’я не велика: тато, мама і син. Хлопчика одразу зацікавив вихователь і він ні скільки не соромився з ним розмовляти:
– Давайте я його зараз відведу до його майбутньої групи, нехай пограє. Зайдіть до мене в кабінет, я скоро до вас повернуся, — малюк тут же ж міцно схопився своєю маленькою ручкою за мізинчик Микити та вони попрямували в ігрову кімнату.
Попередивши вихователя про те, що хлопчика батьки забиратимуть по черзі, ті попрощалися з дитиною і поїхали додому.
«Які цікаві люди», – подумав Микита і попрямував до новенького знайомитися далі та проводити маленьку екскурсію по потрібному поверху.
Тимурчик виявився вельми активною дитиною, але дуже слухняним. Чоловікові було легко з ним справлятися, хлопчик сильно звик до нього за один день. Вони багато говорили про улюблені машинки Тимура і про те, хто ж живе на місяці.
– А ти дуже розумний, так багато знаєш про машини та місяць, — похвалив хлопчика Микита.
– Так, мій тато любить про це говорити і я люблю, — усміхнулася дитина.
Через день хлопчика прийшла забирати його мама, Поліна. Все б нічого, от тільки жінка виглядала сильно втомленою і буквально побитою. На ній було видно синці в зоні рук та ніг. Через те, що на вулиці було дуже тепло і Поля прийшла в легкій сукні, не подумавши про те, що синці будуть видні. Микита перелякався і вирішив дізнатися в чому справа:
– Вибачте за таке питання, — він відвів її в сторону від дитини, щоб той не почув, поки одягається, — але вас чоловік б’є?
– О, ні, не турбуйтеся. Я просто впала. Така незграбна буваю, — нервово засміялася Поліна.
Микита хотів продовжити розмову, але в цей момент почав дзвонити її чоловік й жінка кулею вибігла з кімнати разом з сином. Було помітно, що Поля буквально злякалася цього дзвінка, ніби після нього трапиться щось погане.
У день, коли знову прийшла черга мами забирати Тимура, Микита помітив новий синець на рукі, та ще й на шиї, ніби чоловік її душив. Він спробував поговорити з Поліною. Його хвилював стан цієї жінки та її сина в сім’ї:
– Прошу вас, скажіть мені правду, — взявши за руку Поліну, той зупинив її перед відходом, — я турбуюся. У вас погані відносини з чоловіком?
– Так… – вона тут же розревілася і першим став заспокоювати її Тимур, — Семен б’є мене за кожну помилку і всіляко ображає. Синочка постійно забирає до себе жити окремо, кажучи, що я не гідна бути матір’ю для нього і по цей день зраджує мені з іншою жінкою.
– Ви про це знаєте і нічого не робите? – здивувався Микита.
– Знаю, але я люблю його…
– Давайте я вам допоможу. Це нездорова любов, зрозумійте, Поліна. Він вас не любить, ви не заслуговуєте такого відношення до вас.
І жінка погодилася, заспокоївшись, вона забрала Тимура і поїхала додому. А Микита весь вечір думав про те, яким чином краще допомогти бідній мамі з сином.
Через три дні у Микити вийшло зв’язатися з хорошим адвокатом, який сумісно ще його хороший друг з дитинства:
– Так що, ти допоможеш мені? Це правда дуже важливо, я не можу дивитися на те, як мучаться Поля і Тимка.
– Добре, допоможу. Післязавтра я приїду у місто і ми почнемо розгляд ситуації.
– Дякую, я перед тобою в боргу.
– Не варто, чого не зробиш заради закоханого друга, — той засміявся.
– Я не… закохався, — зніяковіло пробубнів Микита.
Коли друг приїхав, він першим ділом хотів поговорити з Поліною, тому що від її особи має надійти заява про те, що вона збирається розлучатися зі своїм чоловіком і потім можна буде почати суд, щоб остаточно вирішити долю їх сім’ї.
Жінка написала заяву і вони домовилися на точну дату наступної зустрічі, щоб обговорити всі деталі з приводу суду.
Звісно про це все дізнався чоловік, коли прийшов час для суду. У призначений день Поліна, Микита і Тимур разом з адвокатом прибули на засідання. Чоловік Поліни приїхав трохи пізніше, тому що, нібито були справи. Хоча його майбутня колишня дружина точно знала де він був і з ким.
– Ну ти й погань, вже собі нового коханця знайшла? Вирішила з вихователем замутити? Ти дякувати мені повинна за те, що остаточно з сином не розлучив. Зараза така! – Семен на людях почав знову ображати Полю і навіть примудрився прийти до рукоприкладства, він сильно схопив жінку за волосся і та закричала від болі.
На крики прибігла охорона і силою відтягла злого Семена в сторону. Микита підбіг до Полі та став заспокоювати бідну, вона знову сильно розплакалася, говорячи про те, що вже хоче скоріше з цим всім закінчити й забрати сина до себе.
Після того, що сталося відбувся суд, за вердиктом якого було вирішено розвести Поліну і Семена, а Тимура визначити на місце проживання матері. Микита з Поліною були дуже раді цьому, а ось колишній чоловік Поліни був розлючений до сих пір:
– Я тебе знайду і тоді, запам’ятай мої слова, тобі не пощастить.
Новоспечена пара чомусь не сприйняла його слова серйозно і стали жити дружною сім’єю, а даремно. В один із днів Микита повертався додому з роботи й невдало зайшов у провулок, де на нього чекав Семен. Той побив його під приводом того, що позбавив “щастя”. Побив його не сильно, але поліція зняла побої та Семен знову судився, за що його посадили, додавши до цього домашнє насилля.
Через деякий час Микита зробив пропозицію Поліні та після весілля той оформив опікунство над Тимуром. Хлопчик так само, як і мама, був дуже радий новій людині в їх житті, який буде їх любити по-справжньому.
