У нас з дружиною двійня, дві чудові маленькі принцеси. Ми дуже зраділи такому подарунку долі. Проте помножується вдвічі не тільки наше щастя, а й наші клопоти. Усе зростає вдвічі, вдвічі більше одягу, вдвічі більше прання, посуду, підгузків, безсонних ночей та кольок у животиках.
У нашому маленькому містечку загальні місця зовсім не пристосовані для мами з візочком, про подвійний візочок я й говорити не буду. Проблеми виникають, коли потрібно зайти у магазин, аптеку, банк, навіть вийти на прогулянку. Наша амбулаторія знаходиться на іншому кінці міста, тому доїхати до неї на громадському транспорті складно навіть з однією дитиною, не кажучи вже про двійню. Нам з дружиною доводиться викликати таксі, щоб потрапити на прийом до педіатра. А коли я виходжу після закупів із супермаркету з чотирма пакетами у кожній руці та сідаю у маршрутку, люди здається думають, що мене вигнали з дому. Ми з дружиною почали замислюватися над тим, щоб купити машину у кредит, все ж таки легше.
Одного разу до нас у гості приїхали Оксанині батьки, провідати та з онучками побавитись. Ввечері тесть повідомив, що він оформив довіреність на мене на свою машину. У такий спосіб батьки вирішили нам допомогти. Вони машиною користуються вже не так часто, а ми зможемо назбирати гроші на власну, щоб не переплачувати за кредит. Це було досить не очікувано, я хотів відмовитися, та дружина з батьками наполягли.
У тестя старенька “дев’ятка”, яку він лагодить сам у гаражі, тому я вирішив, що краще одразу відвезти її на СТО, щоб потім не виникало прикрих ситуацій на дорозі. Мій колишній однокласник як раз працював на одній з таких станцій і з радістю мені допоміг. Через кілька днів ми забрали машину після обслуговування, все було добре. Та коли про це дізнався тесть, то дуже обурився. Він був категорично проти, щоб хтось інший лагодив його машину, вважав, що тільки візьмуть гроші, а нічого не зроблять. А наприкінці розмови додав, що це його машина, яку він воліє ремонтувати сам. Було дуже неприємно.
Потім стався ще один випадок. Ми нашою великою родиною були за містом разом із друзями. Кожен може уявити як виглядає салон машини, в якій їхали непосидючі маленькі діти після активного відпочинку. Звісно, часу завжди не вистачає і для мене було дуже зручно заїхати на мийку. Та мабуть дружина у розмові з батьками сказала, що машину миємо на мийці. Зателефонував тесть і невдоволено почав вичитувати мене, що свою машину він завжди мив сам, сам прибирав салон, що у цьому немає нічого складного. У нього з дружиною теж були маленькі діти, вони взагалі працювали на завод, і нічого страшного, все встигали. Його машину він нікому не довіряє і не потрібно його “ластівку” у сервіси здавати, можна самому знайти час. Мені зовсім не хотілося йому щось пояснювати.
Після нелегкої розмови з дружиною ми повернули машину її батькам. А самі оформили автокредит на машину, яку вибрали вдвох. Мої стосунки з тестем залишилися напруженими, хоча справа зовсім не в автомобілі.
