Нещодавно з’явилася у мене сусідка, на ім’я Тамара. Коли у чоловіка жінки був ще автомобіль, то ми майже з нею не спілкувалися. Тамара гордовито їздила на роботу. Проте щось у них пішло погано з фінансами. Родина продала машину через скруту. Оскільки жінка вирішила, що все життя буде їздити з комфортом, а у електричках та маршрутках то погано смерділо, то було надто багато людей, вона прив’язалася до мене.
Зрозуміло, що на машині пересуватися зручніше. Я Тому розумію, коли у мене була поломка авто, то я мало не вмер. Пробував орендувати машину, бо інакше ніяк. У громадському транспорті у нас потрібно стоячи їхати до міста, оскільки автобус йде водночас через кілька сіл, а в електричці потрібно бігати від кондукторів, щоб економно доїхати до станції.
Так ось, я як і завжди встаю о 6 ранку, а сусідка тут як тут, на дорозі стоїть і чекає мене. Найцікавіше те, що вона часто їде не сама, а чоловіка чи сина з дочкою прихопити.
У мене на задньому сидінні костюм висить, в який я іноді переодягаюся, щоб їздити по справах і виглядати презентабельно. Робота в офісі зобов’язує дрес-код. Так ось, щоб всіх розсадити, мені доводиться м’яти свій костюм або перекладати в багажник. Коротше, спочатку радів, що допомагаю сусідці з транспортом, а тепер шкодую, що з першого дня погодився її підвезти. Сам винен. Не маю здатності відмовляти людям, оскільки прагну всім зробити добро. А от добро не варто робити, бо вилізе боком.
Раніше повного бака бензину вистачало на тиждень, а зараз всього на кілька днів, так як сусідку потрібно прямо до роботи довезти, а потім ще й забрати, адже пекарня, де вона працює, на окраїні міста. Туди важко добиратись – ні доріг, ні нормального проїзду, одні ями. Одного разу вирішив зробити вигляд, що не побачив її дзвінка, так вона мене вичитала, що я ненадійна людина. Сказала, що так робити не можна. За бензин сусідка не платить. Іноді дає булочку чи пиріжка з пекарні, та й то всього було кілька разів. Чи не відмовити мені сусідці?
Перед сном уявляю, як я кажу їй:
– «Іди на електричку чи автобус, а то набридла уже. З тебе 5 тисяч гривень за те, що я тебе постійно підвозив і котися подалі від моїх очей».
Проте, це не стається. Щоранку підвожу сусідку знову, усміхаючись їй у слід.
