Лесі було двадцять вісім років. Вона була красивою, досить розумною, талановитою, мала хорошу роботу. Лише з заміжжям в неї не склалося до цього часу. Це надзвичайно непокоїло її матір, вона вже так чекала від дочки звісточку про одруження, адже понад усе хотіла онуків.
Леся не поспішала під вінець, але була б не проти, якби підвернувся достойний кандидат. Вона частенько ходила на побачення, та щось завжди було не так.
Цього разу вона познайомилась з мужчиною років тридцяти п’яти, на одному з відомих сайтів знайомств. В переписці чоловік був дуже чемним, писав грамотно, без помилок, що на сьогодні трапляється, на жаль, не так вже й часто. На фото був досить приємний мужчина, симпатичний, та й видно, що достатньо реалізований.
«Хм, що ж не так з цим красунчиком, невже такий прекрасний чоловік залишався без жіночої уваги до цього часу?» – роздумувала дівчина.
Ще кілька днів спілкування і Дмитро запросив Лесю на побачення. Та довго не роздумувала, і звісно ж погодилася. Дівчина розповіла, що вона захоплюється художнім мистецтвом, тому щоб догодити обраниці, хлопець дістав квитки на виставку відомого іноземного сучасного художника, яка відкрилась зовсім нещодавно.
Леся одягла шикарну сукню, зробила зачіску та вечірній макіяж і відправилась на зустріч. Вона була надзвичайно красивою. Дмитро приїхав на власному авто бізнес-класу, зустрів дівчину біля самого виходу з будинку, галантно провів її, відкрив дверцята автомобіля, допоміг зручно влаштуватися і побіг за кермо. На задньому сидінні лежав пишний букет з червоних троянд, їх, мабуть, було двадцять п’ять. Букет, звичайно ж був призначений для Лесі.
На виставці чоловік також здивував дівчину, в нього були чималі знання в вище згаданій галузі. В голові красуні промайнуло те ж питання, що і раніше.
Культурна програма на цьому не закінчувалася, пара далі вирушила в ресторан. Напівсолодке вино, смачні страви та компліменти затуманили Лесі голову, десь на хвилину вона задумалась про весілля, спільних дітей та щасливе майбутнє – все пройшло на найвищому рівні.
Після вечері Дмитро провів дівчину додому, обійняв її та сказав тихо:
-Мені ти підходиш, залишилося здати екзамен в моєї матусі, ти готова завтра?
-Що? Який екзамен? Нікуди я не поїду! А я ж то думаю, як це мені так пощастило, а ти виявляється, мамин синочок! Все з тобою зрозуміло! До побачення! І не думай мені більше дзвонити чи писати! Це була перша і остання зустріч! З таким пропозиціями ти до пенсії не одружишся! –обурено викрикувала на весь двір Леся.
Дівчина була зла і розчарована, її мрії розлетілись, як насіння кульбаби – за вітром. Вона прийшла в квартиру, здерла з себе всі прикраси та сукню і з сльозами впала на ліжко. Так, всі ми не ідеальні, але на кожен товар є свій покупець.
