Познайомилася з майбутнім чоловіком у ветеринарній клініці, він працює кухарем у ресторані. Все було добре, поки я не дізналася про його зраду

Так вже вийшло, що за бажанням моїх батьків, я пішла вчитися на ветеринара. У дитинстві мене ніяк не цікавив догляд за тваринами, тим більше у мене є алергія на котячу шерсть. Але поки я вчилася, мені почало подобатися все це і я закінчила університет з відзнакою. Звісно, мої батьки були дуже раді цьому. Пізніше влаштувалася на роботу й там же я зустріла Віталіка.

У його папужки було зламане крило, ось й він прийшов до ветеринарної клініки. Поки оглядала крихітного пацієнта, ми розговорилися та Віталік запросив мене випити кави.

Почали жити разом відразу ж, як тільки стали зустрічатися. Через рік відносин він мені зробив пропозицію. Дізнавшись про один одного більше, я була дуже здивована тим, на скільки сильно вплинули його батьки на вибір майбутньої професії. Віталік дуже хотів стати пожежником, але вся сім’я наполягла на тому, щоб він пішов вчитися на кухаря.

Хоча він не сильно й засмучений через це, адже тепер він працює в елітному ресторані, де дуже цінують його працю. Заробляє він не малі гроші, навіть непогана надбавка є кожен місяць, в загальному, ми ні в чому собі не відмовляємо. Через пів року я дізналася, що вагітна, ми були дуже раді цій новині. Донечка народилася здоровою, назвали її Еммою, так звали мою прабабусю.

Так ми й прожили дружною сім’єю дев’ятнадцять років. Емма пішла на економічний, куди й хотіла. А ось з чоловіком у мене все частіше починаються недомовленості. Віталік став пізніше повертатися додому, один раз повернувся в не тверезому стані.

Вже через два тижні я дізналася, що мій чоловік мені зраджує з іншою дівчиною. Саме дівчиною, вона на сім років молодша за нього. Єдиною відмінністю між мною та цією малечою було те, що вона з багатої сім’ї та виглядає трохи красивіше мене через одяг. Віталік познайомився з нею в ресторані, Міла зажадала покликати кухаря до неї, щоб похвалити приготовану страву. Після цього випадку, він, ніби зачарований, почав таємно зустрічатися з нею.

Потім Віталік мені сам повідомив про те, що збирається йти від мене. Зібрав речі та навіть не попрощавшись з дочкою, мовчки пішов. Я була на стільки розчарована через це, що не хотілося нічого робити, мало до депресії не дійшло. Але через деякий час я зрозуміла, що потрібно продовжувати жити заради своєї дочки.

Минуло років шість. Я вже змирилася з тим, що чоловік пішов. Можу побажати їм тільки удачі та щасливого співжиття. Займалася своєю дитиною, Емма успішно вивчилася та поїхала працювати за кордон.

Віталік був для мене першим та останнім чоловіком, більше мені не захотілося виходити заміж. Хоч і зустрічалися мені на шляху різні симпатичні й цікаві чоловіки, дочка намагалася мені якось допомогти з цим, але мені дійсно цього не хочеться.

Для мене зараз радість в тому, що Емма щаслива, вже вийшла заміж, я сиджу з улюбленим онуком. Іншого мені вже й не треба.

Оцініть статтю
Познайомилася з майбутнім чоловіком у ветеринарній клініці, він працює кухарем у ресторані. Все було добре, поки я не дізналася про його зраду