Окрім мене у нашій сім’ї є ще четверо осіб. Ми з сестрою і ще три брата. Мама помеrла коли ми були ще дітьми. Тому нам з сестрою довелося доглядати тата і братиків. Після навчання, я повинна була хоч якось годувати нашу сім’ю.
Я заздрила для сестри — вона вийшла заміж не послухавши батька і поїхала далеко від нас усіх. Річ у тім, що батько і брати завжди думали що утримувати їх повинні я з сестрою. Не витримавши цієї події, брати також не давати мені вийти заміж і поїхати звідси.
Батько зроду віку не ходив на роботу. Утримувала нас наша мама, адже він вважав, що чоловіки повинні лише усім керувати. А забезпечувати й прогодувати всіх повинні жінки. Насамперед дружина, а далі дочка.
Дмитро одного разу одружитися хотів, так батько зразу почав невістку ганьбити. Вона вразилася, спитала яке майно вона отримає. Тоді вразився батько. Однак, не одружився Дмитро. На мою думку, дівчина аніскільки нічого не погубила, брат на роботу не ходить, кар’єру будувати не хоче, все що вміє — так це ігри на комп’ютері грати. Усе це так надокучило, що я вирішила і полетіла на роботу. Адже я багато не згубила, кімнату ділила з батьком, брати жили в іншій.
Переїхати від них мені не дозволяли, весь час говорили : «Тобі немає куди кошти подіти?». І я прийняла рішення не вертатися до них. Зателефонувала для батька. Сказала, що поки для братиків не виповниться 18 буду забезпечувати їх. А далі – вибачайте, я хочу жити для себе. Я познайомилася з гарним хлопцем. Він зробив мені пропозицію руки та серця. Але я запропонувала зачекати з одруженням, щоб ми могли трішки наскладати коштів. Андрію сподобалася моя ідея, і ми вирішили не спішити з цим всім. Тим паче зовсім трішки залишилося до 18-річчя братиків. Полетіла я на 60 днів в іншу країну на заробітки – Андрій повідомлення не читає, сам не пише. Коли я приїхала – не було його. Сусід розповів, що прийшов чоловік мій,а мій брат Дмитро на порозі стоїть, з немовлям у візку, документи з фамілією показує, сказав родину прийшов зі скрутного становища витягувати. Чоловік мій послухав брата, склав одяг і поїхав. Чотири роки не приїздила додому, але зовсім недавно подумала приїхати до батька і братів. До цього часу, вони всі вже одружилися і розвестися встигли. В кожного є дитинка, і тепер вони хочуть, щоб я ще їхніх дітей забезпечувала.
Андрія я змогла відшукати, розповіла все як є, і зразу пішли розписуватися. Як я говорила, нікого більше тепер не рятую, через це я змогла зібрати деякі кошти. І зараз ми хочемо купувати власний дім, адже я з чоловіком хочемо хорошого подружнього життя. Тепер мені байдуже як проживає батько і брати без моєї допомоги. Я прагну що б мій син жив в достатку, а забезпечувати все життя дітей братів я не збираюся. Мабуть, я чиню не правильно, без поняття (але мої родичі вважають саме так), але на мою думку, я не повинна піклуватися про них весь час.
