Моя подруга Христина дуже добра та чуйна людина. Яка завжди готова прийти на поміч. Ми дружимо ще з часів школи та я дуже рада, що маю таку подругу.
Нещодавно вона одружилася з хорошим хлопцем Лукасом. Сам він зі Сполучених Штатів Америки, познайомилися вони коли Христина полетіла навчатися у США. У них прекрасна історія кохання та думаю світле майбутнє.
Лукас та Христина часто подорожують по різних країнах. Вони завжди хотіли допомагати іншим. Тому вони стали волонтерами. Їздили по різних країнах та привозили їжу нужденним, напої, одяг, допомагали матеріально, морально та фізично. Інколи вони залишалися та розвантажували людей у роботі по домашньому хазяйстві.
Так от, в одній із поїздок в Ліберію — в державу Західної Африки, у місто Монровія, яке є столицею Ліберії.
Вони залишилися, щоб допомогти старшій жінці. Оскільки, вона була уже старенька, а роботи було багато.
Одного вечора Христина йшла стежкою та побачила що плаче немовля. Це була маленька дівчинка, покинута серед вулиці, зовсім голодна. Їй було десь одинадцять місяців. Подруга почала розпитувати людей: “Чия це дитина? Хто вона?”. Їй розказали, що мати дівчинки тиждень тому загинула, а батько невідомо хто.
Христина та Лукас вирішили удочерити маленьку красуню. На деякий час затягнулося оформлення документів, але вони змогли та тепер виховують хорошу дівчинку.
Уже пройшло п’ятнадцять років, Ліберійська красуня навчається в школі у Сполучених Штатах Америки та є їх повноцінною громадянкою. Дівчинка є дуже старанною ученицею та гордістю школи. Батьки гордяться нею.
