Аня дуже любить подорожувати. Тому й обрала роботу туристичним агентом, яка передбачала часті відрядження.
Одного дня в Ані було заплановане відрядження в Туреччину, де вона мала показувати новий готель який відкрився.
До аеропорту вона поїхала машиною, але по дорозі вирішила взяти пасажирів. Одним із них виявився молодий хлопець, з яким вони розговорилися, ніби давні знайомі.
– Ти знаєш, Ваня, в мене таке відчуття ніби ми знаємо один одного вже дуже давно, – сказала Аня.
– І в мене таке враження ніби ми вже десь бачилися, – відповів хлопець.
– Ти теж кудись летиш? – спитала Аня.
– В Туреччину, – відповів Ваня. А ти?
– Серйозно? – здивувалася дівчина. І я туди ж. Я працюю туристичним агентом, і їду показувати новий готель.
– А я відпочивати до друзів,- сказав Іван. Вони полетіли 2 дні назад, а я по роботі не міг так швидко вирватися, тому лечу зараз.
Десь у своїх думках вони надіялися що попадуть в один готель. Оскільки Ані сподобався Іван, і це було взаємно.
– Напевно це доля, нам так зустрітися, – посміхнувшись сказав хлопець. Він активно проявляв знаки уваги, але Аню це трішки лякало. Вона не вірила в любов з першого погляду. Та і попередні стосунки залишили не дуже приємний слід. Тому страх брав верх.
За 2 години вони встигли обговорити все на світі, ніби старі друзі.
Аня розповідала про роботу, і як їй з нею пощастило. Скільки нових країн та прекрасних місць відкрилося перед нею. Хоча єдиним мінусом є те, що зовсім не хватає часу на особисте життя.
Якщо починаються стосунки, то швидко закінчуються. Ніхто не хоче постійно чекати дівчину з довгих відряджень.
А Іван розповідав про свій бізнес в Києві. Він так захопливо розповідав. Помітно було, що це справа життя, яка справді приносить задоволення.
Аня не замітила як уже всі пасажири повиходили, і залишилися лише вони з Іваном.
– Чому саме така робота? – запитав Іван.
– Я з дитинства люблю подорожувати, – відповіла Аня. В подорожах у мене відкривається нове дихання, з’являються нові ідеї, та багато енергії для її втілення. Я надихаюся ними, і це мені дуже подобається. Тому туризм — це був ідеальний варіант.
– А як же стосунки, сім’я? – почервонівши запитав Ваня.
– Поки це все короткочасно, – сумно сказала дівчина. Я ще не знайшла людини яка розділить зі мною цю пристрасть до подорожей.
– Ну все ще попереду, – підморгнув хлопець.
Аня засоромилася. Ваня їй справді подобався, але це все її здавалося дуже не правильним. Все занадто швидко. Не буває кохання з першого погляду.
Вони приїхали в аеропорт, і чекали на 2 різні літаки. Це був такий момент, який міг змінити дві долі. В Ані в душі боролися дві сторони, одна хотіла продовження, інша — його боялася. Іван був рішуче налаштований, він казав що готовий змінити білети, і летіти разом з нею.
Але коли він відійшов, щоб подзвонити своїм друзям, Аня забрала свої речі й побігла у свою сторону.
Страх перед новими стосунками забрав у двох людей можливість бути щасливими.
