Ось чим загрожують недомовки

Аделіні двадцять шість років. Вона самодостатня дівчина. Одного разу їй пощастило опинитися в потрібний час в потрібному місці, як то кажуть, тоді вона отримала омріяну роботу і її кар’єра злетіла вгору. Дівчина змогла сама заробити на квартиру, новеньку, з салону машину, елітний відпочинок, також допомагала батькам та молодшій сестрі. На роботі вона познайомилась з перспективним молодим чоловіком. В них зав’язались стосунки, проте хлопець не будував далекоглядних планів з дівчиною, і трохи розважившись, покинув її. Аделіна переживала цю історію дуже важко, в один момент їй навіть довелось звернутись за послугами до психолога. Ну все, здавалося б – відпустило. Красуня знов повернулася до звичного способу життя, почала частіше збиратись з подругами. Одного разу заявила їм:

-Від сьогоднішнього дня я не вірю ні в яке кохання, ніхто більше не посміє розбити мені серце, та поранити душу, бо я ні для кого їх не відкриватиму. Тепер лише вільні відносини, все заради задоволення. Нехай чоловіки страждають від моєї байдужості!

-Так, ти красуня, достойна лише найкращого, – додала одна з подруг.

Нехай вони за нами бігають, а не навпаки, – підтримала інша.

Вечірку за вечіркою Аделіна покидала в компанії іншого обранця. Вважала, так вона щось доводить, тільки не зрозуміло що і кому. Після чергової гулянки дівчина поверталась в супроводі Артема. Він давно знав Аделіну, ще з школи, і вона завжди йому подобалась, проте симпатія була не взаємною. Яким же щасливим він почував себе, коли не отримав чергового відкоша. В його сподіваннях загорілась надія на щасливе майбутнє з дівчиною. Щодня він дарував їй квіти, осипав компліментами, виконував всі забаганки.

Дівчину таке ставлення, в принципі, влаштовувало, тому вона прийняла рішення почати жити разом. Не подумайте, це не тому, що вона схаменулась, просто так було зручно. Артем це сприймав зовсім по-іншому, він думав: «Нарешті настав цей щасливий етап мого життя, все-таки бажання збуваються!» Засліплений коханням хлопець мріяв про сім’ю.

Один з ранків почався для Аделіни, м’яко кажучи, не дуже добре. Вона прокинулась тому, що ї нудило. Провести майже годину поряд з унітазом, звичайно, не найкраще заняття. Таке самопочуття навело її на думки про вагітність. Артем побіг в аптеку, за тестом. Якщо чесно, він покладав на нього великі надії: «Якщо в нас буде дитина, вона точно від мене нікуди вже не дінеться!», тому на всяк випадок забіг ще в квітковий магазин і придбав шикарний букет.

Ще кілька хвилин, і все буде ясно. Кожен подумки молився, але про кардинально різний результат. Тест таки виявився позитивним. Артем, не тямив себе від щастя, Аделіна – в розпачі, не знала, що робити, але в одному впевнена точно: «Заміж за тебе я ніколи не збиралася і не вийду!»

Шановні читачі, а як Ви вважаєте, чи мав право Артем знати про такі наміри обраниці з самого початку?

 

Оцініть статтю
Ось чим загрожують недомовки