Моїй Мілані всього десять рочків. Дівчинка дуже хоче жити, ходити до школи, бавитися із своїми подругами. На жаль, у неї діагностували рак мозку. Коли ми з чоловіком дізналися діагноз, то мало не померли. Невже наша дівчинка помре?
Мілана впевнено боролася із недугою, проте їй потрібно було операційне втручання. На жаль, ми зовсім не мали коштів на операцію. Одна знайома запропонувала нам розмістити оголошення в Інтернеті на сайті, який якраз займався пошуком коштів для таких дітей.
Ми з чоловіком спочатку вагались, адже знали, скільки шахраїв полює за такими, як ми, вичислюючи банківські карточки і знімаючи з рахунків останні кошти. Проте виходу не було, адже треба було десь шукати грошей. Нам потрібно було 100 000 гривень на операцію.
Ми з чоловіком написали короткий текст і запустили на сайт інформацію про Мілану. Кілька місяців не було ніяких звісток. Якщо хтось і жертвував якісь кошти, то надсилав 50-100 гривень. Звичайно, що це було геть замало.
Аж ось одного дня, коли ми зовсім не очікували, на картку надійшло майже сто тисяч гривень. Ми з чоловіком отетеріли. Швидко побігли у банк, щоб зняти кошти. Коли ми запитували касира, хто наш таємний добродій,чи можна дізнатися рахунок, з якого надійшли кошти, то у банку сказали, що рахунок засекречений.
Ми неймовірно щасливі батьки. Мілані негайно призначили операцію. До сьогодні дякуємо Богові за свого добродія.
