У нас з чоловіком є син та донька. Синові уже тридцять один рік, він уже має красиву дружину та шестирічну доньку. Олег є хорошим та турботливим хлопцем, а також працьовитий та завжди готовий прийти на поміч.
У Олега з сестрою досить велика різниця у віці, дев’ять років. Молодша донька Аліна нещодавно вийшла заміж та незабаром у неї народиться малюк.
Так ось…
Ми з чоловіком старалися забезпечити наших дітей, усім. Коли Олег одружився ми подарували молодятам двокімнатну квартиру, у центрі міста. Щоб вони мали своє житло та з легкістю могли влаштовувати своє життя. Через декілька років ми зробили сучасний ремонт та давали кошти у разі потреби.
Я уже декілька років працюю бухгалтером у одній приватній компанії, а чоловік їздить на заробітки в Польщу. Усе було задля щастя наших дітей.
Ми поставили на ноги Олега та його сім’ю, надали їм хороші умови для життя. Тепер настав час й потурбуватися про молодшу доньку. Аліні ми допомогли із весіллям, а також доклали кошти до купівлі квартири.
Дружина мого сина обурилася, що ми допомагаємо Аліні, а не їм. Та їй не сподобалося те, що ми перестали давати кошти на їхні потреби. Олег їй пояснив, що у нього є сестра й ми не можемо допомагати тільки його сім’ї.
Але Марія образилася та проти того, щоб Олег допомагав нам та забороняє навідувати нас. Але він не слухає її та робить так, як вважає правильним.
Ми старалися налагодити спілкування з невісткою, але вона ніяк не хоче миритися. Але ж і ми не може думати лише про їхнє майбутнє. Я вважаю, що це егоїстично. Марія не помічає скільки уже для них ми зробили.
Я сподіваюся, що найближчим часом ми дійдемо взаємної згоди й не будемо повертатися до цієї теми. Я хочу, щоб ми усі жили дружньою родиною та цінували працю одне одного.
На жаль, таке бажання не в усіх членів нашої родини. Я люблю свою невістку, але її егоїзм іноді переходить усі межі.
