Я студент та часто полюбляю ходити у клуб. Хоча мені ще немає вісімнадцяти мене все-таки пускають. Не уважна іноді охорона.
Одного разу з друзями вирішили піти в один клуб. Уже не перший раз приходили. Деяким із нашої компанії є уже по вісімнадцять років, а от мені ще не має.
І от одного дня охорона мене не пропустила. Аргументуючи, що сьогодні у них приватна вечірка.
Пропускають лише запрошених, лише тих кого дозволить пропустити власник клубу, організатор вечірки чи хтось із гостей.
Я кажу, а як ви дізнаєтеся, що подзвонив хтось із гостей чи організатор? Тут же сотня гостей.
Охоронець каже, я не знаю. Мені сказали, якщо подзвонять, тоді пускати. Довго не думає, товариш охоронець. Я зрозумів, що вони навіть й не знають хто має подзвонити.
Ну подзвонив я знайомій, яка працювала офіціанткою в цьому клубі. Й вона ніби, як гість подзвонила до охорони й нас пропустили на вечірку. Ми познайомилися з цікавими людьми та отримали задоволення від нових знайомств. Хоча пройшли з маленькою брехнею.
Погано та не уважно охороняють цей клуб!