Сучасний час є важким випробуванням для багатьох. Мабуть, для своїх нащадків новий час виглядатиме старезною бувальщиною, подібно до СССР для нас, нового покоління.
Нинішнє тисячоліття – має чимало у собі випробувань: хвороби, війни, конфлікти, винаходи.
Елвін Тоффлер, відомий медіадослідник вісімдесятих, у своїй книзі «Третя хвиля» зазначив, що впродовж розвитку світу передують три епохи: аграрного суспільства, де в основі була культура землі, землегосподарство, епоха індустріальна, тобто швидкий перехід до міст та фабричного виробництва, і остання – епоха інформаційного суспільства.
Що означає інформаційне суспільство? Це простір багатьох можливостей та відкриттів, водночас – це епоха викликів. Наприклад, Тоффлер наводив приклад студентів, які навчаються у престижних університетах: сьогодні вони мріють про кар’єру, розраховують на престижну роботу, а завтра – на них чекає тотальне безробіття.
Отож інформаційне суспільство має у своїй основі певний парадокс – з однієї сторони – це сфера можливостей, до того ж необмежених, з іншої – простір викликів та небезпек. Наприклад, людство навіть через розвиток свого інтелекту та величезних здібностей, не могло передбачити катастрофу із збиттям нью-йоркських торгових центрів у 2001 році. І подібних прикладів було дуже багато.
Практично два роки ми перебуваємо у межах пандемії коронавірусу. Величезна кількість людей померла, ще більша кількість захворіла.
Проте, варто зазначити, що є чимало переваг сучасної епохи, за яку її варто любити.
По-перше, це цікаві винаходи, які роблять наше життя яскравішим – гул-окуляри, віртуальна, доповнена, змішана реальність, а отже – можливість жити цікавим і різнобарвним життям. По-друге, ми можемо відривати цей світ, не виходячи з дому або подорожувати до кожного куточка планети.
Суспільство зрівноважило свої запити. Зникли соціальні поділи та касти. Кожен із нас може бути багатим, рівноцінно як і бідним. У сучасному світі, на противагу, наприклад, Радянському Союзові, себе можна реалізувати не через зв’язки, приналежність до Комуністичної партії, а через власні вміння та талант.
Ринок праці диктує нам абсолютно нові умови. Тепер робоче місце не вимагає простого сидіння з 9:00 до 18:00, а можна обирати повний робочий день чи часткову зайнятість, працювати позмінно чи у вихідні.
Час наукового і технічного прогресу відкриває перед нами простір для власного стилю і самовираження. Зараз стало модним звертати увагу на гендерні студії, говорити про зміну сексуального світобачення, розглядати жінку не лише у форматі домашньої господарки та кухарки, але й прекрасної статі.
Окрім того, змінюються тренди на одяг, аксесуари, зрештою, на самовираження. Зараз не потрібно вдягатися мішкувато у холодні і сірі кольори, не носити яскравих сережок, навпаки, можна фарбувати волосся у сміливі барви, робити пірсинг чи татуаж, носити якнайсміливіші зачіски.
Нова ера дала людині простір для величезної свободи, проте чи зуміли ми нею скористатися? Разом із свободою виросли наші амбіції та прагнення. Ми дедалі більше маємо кар’єрних запитів, на рівні держав – це часто перетворюється на війни та конфлікти, непорозуміння, адже кожен бореться за місце під сонцем. Окрім того, ці війни та конфлікти не тільки стають фізичними, дуже часто ми втягнуті в інформаційні чи навіть хімічні протистояння.
Не можу сказати, що я в захваті від технічного прогресу, проте я люблю свій час. Він дозволяє мені самоутверджуватись, розвиватись як особистість.
