«Не можна нервувати вагітним жінкам!» – сказав чоловік моєї подруги в день виписки її і близнят з пологового будинку. Коли сказав це, то спакував речі і пішов геть. Досі він теж думає, що нервувати подрузі не можна.
Оля та Микола жили у шлюбі майже 8 років, 6 років з яких намагалися зачатии дитину. Подруга постійно консультувалась у лікарів, проходила обстеження, штучне запліднення передбачалось у крайньому випадку. Їй було всього 33 роки. Шанси вагітності, звісно, були природні.
Оля завжди була на нервах через виснажливе лікування, а Микола – через роботу. Без сумніву, у родині було чимало сварок, однак все мирно завершувалось. Яке було щастя, коли подруга дізналася про вагітність. До того ж про те, що зразу народить двох.
Щастю Олі не було меж! Микола теж зрадів (так їй здалося). Всю вагітність чоловік огортав подругу любов’ю і турботою. Я вже ставила своєму чоловіку у приклад, мовляв, що ось він – рецепт щастя сім’ї, ось чого нам не вистачає.
Оля гадала, що після народження близнюків все абсолютно зміниться. Вони зміняться у стосунках з чоловіком. Однак, зміни пішли не в ту сторону. Оля народила дівчаток так, як прогнозували лікарі. Після 4 доби перебування у пологовому подругу виписали. Микола гордо тримав голову перед рідними і знайомими.
Вдома жінку чекали кульки, сюрпризи, друзі та рідні трохи посиділи і розійшлися. Вже ввечері Оля вкладала дівчат спати, аж ось до неї підійшов чоловік:
– Олю, я пішов.
Подруга не зрозуміла, куди, навіщо, адже на вулиці булла глибока ніч. Жінка думала, що він поприбирає і викине сміття.
– Йди.
Микола взяв сумку з-під ліжка і ще чемодан. Оля здивувалася, куди чоловік у ніч з речами.
– Олю, я вже давно хотів розлучитися з тобою. У мене вже два роки є жінка на стороні, проте я тобі цього не розповідав. Останній рік у тебе були стреси з вагітністю, а вагітним не можна нервувати. Тому я приховував правду. Проте зараз з дітьми все гаразд, і я можу налагодити своє життя. Прощавай!
Оля була у великому шоці, вона просто дивилася у слід за чоловіком. Жінка не могла повірити, що це саме з нею відбувається. З оніміння вивів плач дівчаток.
Микола пішов до своєї коханки. Через тиждень-два він прийшов до Олі на розмову. Вони обговорили процес розлучення, поділу майна та виплату допомоги близнюкам.
Оля до останнього сподівалася, що це просто Миколин жарт. Але це було гіркою правдою. Чоловіка не можна було повернути. Він все вирішив, не зважав на дівчат.
Дівчатам вже півроку. Микола часто приходить, турбується, купує все необхідне.
Зі своєю пасією він зустрічався кілька років до спільного проживання. І хоч Микола не казав Олі про це впродовж вагітності, однак не втримався під час свята виписки близнят. Чому чоловіки бувають такими жорстокими?