Ми з Марією вже три роки, як переїхали до столиці. Сім’ї у нас були не багаті, тому усе довелось самим досягати. Жити у великому місці було великим тягарем, але ми впорались.
Обоє влаштувались на роботу та знімали кімнату в гуртожитку. Згодом я знайшов ще одну роботу і працював ще більше. Так пройшло два з половиною роки. Коли ми вже стали на ноги та відклали трохи грошей, вирішили купити маленьку квартирку.
Весь цей час ми були не одружені, але Марія дуже хотіла весілля, щоб бути моєю дружиною. Я був не проти, але просто не було грошей для цього. Тому мені довелось окремо в таємниці від дружини збирати гроші на обручку та саме свято.
Мої батьки вирішили нам допомогти та запропонували трохи грошей. Воли були не багаті, але готові були дати все, що в них було.
І ось я купив обручку та зробив пропозицію Марії, вона була тоді дуже рада і звичайно сказала омріяне «так». Потім ми планували наше весілля. Але все закінчилось не дуже приємно.
Виявилось, що моя наречена не хоче запрошувати моїх батьків, бо вони мають менше грошей ніж її, тому краще запрошувати родичів Марії, щоб вони подарували багато подарунків. Тоді я дуже здивувався, адже як таке може бути, щоб батьки на весілля не прийшли.
Але Марія сказала, що так буде краще, бо ми витратимо менше на гостей, а заробимо більше. Але гроші на весілля дали мої батьки, то не запросити їх просто не можу ніяк.
Після цього вона образилась на мене і сказала, що краще тоді зовсім не святкувати, бо тоді буде жодної користі від цього. А я й тепер не знаю чи правильно я вибрав собі дружину, якщо вона так ставиться до моїх батьків.
Що думаєте? Як мені краще вчинити?
