Василь був шокований коли побачив, що матір – яка пішла від них, заповіла усе для нього. Але вибачення чоловіка були вже не доречні, адже вже понад рік мами немає в живих. Василю було всього 7, коли рідна мама пішла від них до іншого чоловіка. Василь ще не міг зрозуміти чому мама з татом посварилися, він тоді був занадто малий, але образа назавжди поселилися в у ньому, він дуже сумував за нею і відчував себе нікому не потрібним.
Іванка була чудовою хазяйкою, усе уміла. Завжди було чисто у хаті й на подвір’ї. Постійно встигала все зробити, господарство у них було велике, 4 корови яких напоїти та видоїти треба, мовчу про свиней і курей, до того ж ще величезний шматок городини. Всі люди в селі дивувалися, і заздрили для Іванки. Але на одному господарстві не проживеш, тому і поїхала в іншу країну на роботу. Постійно привозила додому досить велику суму, все віддавала сину і чоловіку. Але якось, приїхала вона додому, спакувала речі та поїхала нікому нічого не сказавши. Батько тоді сказав Василю: “Ми й без неї зможемо жити”
Усі вважали що Іванка пішла до іншого чоловіка, і через нього вона покинула свого чоловіка і сина. І більше вона не з’являлася вдома. Василь виріс уже, а Микола, батько Василя вирішив також полетіти закордон на роботу, після того, як по хазяйству почала допомагати наречена Василя. Не приїжджав він 10 років.
Одного разу, коли Василь саме був на вулиці, він почув як відкрилася брама, і у двір зайшла безпомічна жінка, він відразу зрозумів, що це його мама. Вона навіть не встигла привітатися, як Василь почав виганяти її. Каже, 15 років назад покинула нас, і тут вирішила повернутися?
На крик Василя прийшло усе село, їм стало цікаво що там у нього відбувається. Іванка, нічого не сказавши, розвернулася і пішла. Односельці почали кричати на Василя, чого ж він так з рідною матір’ю вчинив, навіть в хату не запросив після тяжкої дороги. Виглядала чесно кажучи вона не дуже, Василь не зміг пробачити, що вона 15 років назад покинула їх.
Не зміг пробачити матір Василь, навіть після того, як для нього зателефонував рідний дядько, і сказав що Іванка сильно захворіла і зараз знаходиться у лікарні. Василь все одно категорично не захотів їхати, так само не поїхав і на похорони рідної мами. Трішки згодом, він отримав лист з заповітом, у якому написано, що все майно дістається для нього. А було в жінки досить багато чого – дві квартири, і машина.
Вияснилося, що 15 років вона тяжко працювала у Німеччині, тому і не приїжджала. Змогла на квартиру заробити. Дуже хотіла, щоб її син зміг приїхати до неї у її нове житло, адже іншої сім’ї й чоловіка в неї не було. Але її планам не судилося здійснитися, вона захворіла, лише переписати все на сина встигла.
” Мати того разу приїхала, щоб останній раз тебе побачити, а ти так вчинив з нею. Але тобі, на жаль, цього не зрозуміти”, – лист з такими словами отримав Василь від дядька. “Також, хочу, щоб ти знав, мати не йшла від вас, це батько виставив її за двері, адже не вірив, що у неї крім нього нікого не було”
