Це було знайомство по інтернету. Молодий чоловік виявився приємним в спілкуванні. Міг підтримати будь-яку тему розмови. Пройшло півтора місяця нашого віртуально-телефонного спілкування, як Юра запросив мене на побачення. Він запропонував мені вибрати заклад в якому ми зустрінемось.
Останнім часом серед молоді стали дуже популярними суші. Я також «підсіла» на ці смаколики, тому мій вибір був очевидним – улюблений суші-бар, який знаходився в центрі міста. Хлопець підтримав цю ідею, виявилось він також любитель цієї екзотичної страви та часто буває в цьому закладі, навіть дивно, чому ми раніше не зустрілись там.
Коли я іду на такі зустрічі, то ніколи не розраховую на те, що за мене заплатять, тому замовляю рівно стільки, скільки зможу оплатити. В мене є ще одна особливість. Я надзвичайно погано орієнтуюсь в просторі. Єдине місце, де я не блуджу – це моя квартира. Інколи навіть на роботі я можу помилитись дверима, хоча працюю там вже пів року. Якось у мене була незручна ситуація через дезорієнтацію – я збігла у магазин купити каву та бутерброд на обід, а коли поверталась, то переплутала кабінет і з цим всім зайшла прямо до свого боса. Добре, що він розуміюча людина, і сприйняв це нормально. Ще досі ми сміємося з тої ситуації, але зараз про інше…
Тож, зустрілась я з Юрою, він виглядав дуже стильним. Ми зайшли в заклад, обрали столик. Замовили суші – два сети, кожен собі окремо. Зустріч була живою та веселою, ми багато сміялись, говорили. Я вже з’їла свою порцію, а в Юри залишилось ще декілька шматочків. Я вирішила за цей час сходити припудрити носика. Взяла свою сумку і пішла. Доля зіграла зі мною злий жарт і я потрапила не в ті двері. Це був вихід. Я вийшла на вулицю, розсміялась і вже збиралась зайти назад. Біля дверей мене чекав хлопець. Він подумав, що я втекла і вирішила залишити йому оплату всього рахунку. Насправді, в мене такого навіть в думках не було. Та Юрі було все одно, він назвав мене безсовісною, меркантильною дівкою, точніше це була суть його нецензурної лайки. «Ти така як всі,» – викрикнув він на останок, і пішов. Це, звичайно, дуже образливо, так зганьбити мене ні за що серед людей, але добре що таку натуру я розгледіла з самого початку. Більше ми не спілкувались.
