Я познайомився з Іванкою вже дуже давно, спочатку довго дружили, а потім все ж зрозуміли, що кохаємо одне одного, тому і почали зустрічатись, а згодом й одружились. Ми не були із багатих сімей, тому довелось кожному тяжко працювати, щоб в майбутньому мати якісь гроші.
Мені завжди здавалось, що моя кохана така сама кар’єристка як і я, адже більшу частину свого часу вона проводила на роботі, але я навіть був радий, бо у мене такий же щільний графік, тому сварок через нестачу часу разом не було.
Але п’ять років назад Іванка несподівано дізналась, що вагітна, для неї це була катастрофа, адже її кар’єра тільки пішла угору, а тут дитина. Вона плакала декілька днів, хотіла зробити аборт, але я заборонив, все ж змирилась та у начальника попросила на період декрету працювати дистанційно.
І ось після народження чудового синочка Макара, моя дружина зовсім змінилась. Одного дня я приходжу з роботи й дізнаюсь, що Іванка взяла декретну відпустку на декілька років, хоча не хотіла сидіти вдома з дитиною взагалі.
Але це ще зовсім не все, через декілька місяців вона сказала, що хоче ще дочку, я тоді нічого не розумів, бо дітей вона не хотіла, та й грошей на утримання ще одної дитину у нас зовсім немає! Вона обіцяє, що буде ходити на роботу і каже, що дуже хоче ще дитину, що робити зовсім не знаю, бо нам ледь-ледь грошей на їжу вистачає, а тут таке…
І як їй відмовити, вона ж образиться! Підкажіть, що робити!
