У студентські роки я познайомився з дівчиною Лілею, вона мила та хороша дівчина.
Згодом, я перевівся на заочну форму навчання й почав заробляти. Знайшов, престижну роботу по душі. Ліля була моєю дівчиною, я як хлопець купував все що вона хотіла. Я хотів, щоб моя дівчина була щасливою.
Організовував для неї побачення, ходили у різні кафе, їздили у подорожі, купував подарунки. Любив я її дуже сильно.
Якось попросила вона мене взяти їй кредит на моє ім’я. Вона хотіла відкрити свою справу, свій міні салон, вона завжди цікавилася візажем.
Я звичайно, погодився, адже це ж її мрія. Ми взяли кредит, вона відкрила свій салон й справи пішли вгору. Коли вона почала отримувати прибуток то розсталася зі мною. Я не розумів чому, вона навіть не пояснила причину. Я зрозумів, що мене просто використали.
Уже пройшов час, я віддав кредит. Добре, що сума була не дуже великою. Я сподіваюся, що її бізнес ще процвітає, що все це було не дарма.
У мене уже нові стосунки, у яких панує взаємна злагода, підтримка, допомога та любов. Софія зовсім не схожа на Лілю, вона скромна та завжди соромиться щось попросити. Ми з Софією живемо душа в душу, сподіваюся, що так буде й надалі.
Також, з Софією ми плануємо відкрити свою справу, такий маленький сімейний бізнес. З нею я хочу проводити якомога більше часу.
