Мій любий зять, Володимир.

Три роки тому, моя єдина донька одружилася з Володимиром та зараз прекрасно живуть та виховують хороброго синочка.

Самого початку, коли я познайомилася із коханим Діани, я була розчарована. Він мені зовсім не сподобався. Володимир мені здався не серйозним та безвідповідальним. Він був душею компанії, комунікабельним та хорошим другом, але не чоловіком — тоді я так вважала.

Так, він був працьовитим, але в голові вітер. На той час йому було двадцять чотири роки, але поведінка була на усі вісімнадцять. Я переживала, що Діана зробить помилку. Боялася, що він поставиться не серйозно та залишить її або ж уся їхня сім’я буде на її плечах.

Але я не змогла піти проти рішення Діани та змирилася. Після весілля я побачила свого зятя з іншої сторони. Звичайно, він завжди є та буде молодим в душі, але мене покорило його ставлення до моєї доньки.

Я помітила на скільки він старається для своєї сім’ї: який він люблячий чоловік, який турботливий батько. А ще працьовитий та дуже добрий, готовий допомогти кожному.

Володимир ані на хвилину не забуває про свою дружину. Завжди проявляє свої почуття та з кожним днем доказує свою любов та усю увагу приділяє своїй сім’ї.

Я зрозуміла, що помилилася та моя думка була хибною. Насправді, він чудова людина та я щаслива, що Діана будує своє життя з Володимиром. А відповідальність приходить з роками.

Оцініть статтю
Мій любий зять, Володимир.