Мамине стереотипне мислення

Мені тридцять років. Мати завжди хотіла, щоб я мав вищу освіту і за її нестримним бажанням я отримав диплом психолога. Так, дещо незвичайна спеціальність для чоловіка, але мені було все одно, де вчитись заради папірця. Насправді, я завжди хотів бути столяром, ще змалечку я прекрасно ладнав з деревом, на заняттях з трудового навчання в мене були відмінні оцінки, я брав участь в олімпіадах і виставках, мені дуже подобалось. Проте, мати сказала, що це не престижна спеціальність і вона ніколи не дозволить, аби її син, що виріс у вчительській сім’ї, навчався у «якомусь ПТУ», як вона висловлювалась. Тягу до мого хобі вона завжди відбивала, своїми критичними коментарями що до моїх творінь. Все-таки вона досягла свого, я перестав займатись обробкою деревини.

В університеті я познайомився з чудовою дівчиною, навіть хотів одружитись з нею, та мати знову приклала свою руку: «Така наречена тобі не годиться, вона надто проста, з села,- знайдеш кращу дівчину». Так ми і розійшлися, бо Оля не витрималапостійних маминих дорікань, хоч я робив все для того, аби вони пересікались максимально рідко.

Закінчивши університет, роботи заспеціальностю я не знайшов. Довгий час я шукав будь-який заробіток, часто змінював місце праці. Нарешті, я вирішив зайнятись власною справою, мав намір спробувати себе в торгівлі. Я купив п’ятдесят кущів лохини, вона стала досить популярною зараз, і кущі мені дістались по великій знижці. Мати коли це почула – просто оскаженіла: «Ти осоромиш нашу сім’ю»! Багато незадоволення в свою сторону я вислухав, але достатньо! Надто багато палок в колеса було вставленими. Через її стереотипне мислення я не можу реалізувати себе ще й досі. Цього разу я прийняв непохитне рішення – переїжджаю в інше місто і почну все спочатку.

Знаєте, мої справи повільно, але впевнено пішли вгору. Торгівля приносить мені непоганий заробіток, я розширився, продаю тепер овочі та фрукти цілорічно, маю постійних покупців. Нещодавно купив собі квартиру, поки що однокімнатну, але ж вона моя. В новому місті я зустрів своє кохання, планую невдовзі покликати її заміж. Мати побачивши мій успіх змирилась з тим, що я не представник інтелігентної професії, і нарешті зрозуміла, що статус в житті не такий важливий.

Оцініть статтю
Мамине стереотипне мислення