У мене є дружина Валерія, ми живемо разом лише 5 років, дітей у нас поки немає, тому вільний час намагаємось проводити разом. Але проблема у тому, що у нас обох дуже складний характер і, коли у країні почався карантин, ми просто не змогли знаходитись одне біля одного і дуже сильно поскандалили.
Я не міг знаходитись вдома і пішов до своєї мами. Звичайно, вона почала мене розпитувати, що сталось. Тоді я був на емоціях, дуже злий, тому наговорив усе, що треба, а що ні. Це було моєю великою помилкою, бо після цього моя мама просто ненавидить Валерію.
Я знав, що ми все одно помиримось, адже сварки — це нормальне явище в сім’ї. Так і сталось, вже через тиждень ми жили собі спокійно, як і раніше.
Але нещодавно до нас завітала моя мама в гості на декілька днів. Я як раз поїхав у відрядження, тому повернувся тільки в останні дні перебування мами у нас вдома. Коли зайшов у квартиру, побачив свою дружину в сльозах та з зібраними валізами.
Виявилась, що мама так зненавиділа Валерію, що просто довела її до істерики своїми доріканнями. Я не зміг не втрутитись, адже це виникло саме через мене. Тому довелось заспокоїти обох, а з мамою була довга розмова щодо цього інциденту.
Правильно мені колись говорили, що мама не повинна знати, що відбувається у твоїй сім’ї, адже потім ви помиритесь, а материнське серце вибачити не зможе!
