Тендітне руде кошеня, якому не було й місяця плакало та просило про допомогу. Господарі залишили його напризволяще біля траси. Сподівалися, що хтось та й підбере.
Кошеня боялося шуму машин, тому бігало туди сюди, допоки не потрапило під колеса машини, що переїхала йому задні кінцівки.
Таким голодним, худим, брудним його знайшов мій чоловік. Він повертався з роботи на машині та побачив збоку дороги щось маленьке, що ворушилось. Зупинився, підійшов ближче і побачив кошеня. Воно жалібно плакало від холоду, холоду та болю.
Так почалось знайомство Рижика з нашою сім’єю. Коли чоловік вперше взяв його до рук, кошеня кусалося і виривалося. Пізніше зрозуміло, що йому не нашкодять та заспокоїлось.
Чоловік одразу відвіз кошеня до ветеринарної клініки. Там його зігріли та наклали пов’язку на пошкоджені кінцівки. На щастя, кошеня не мало серйозних травм, які б загрожували його життю, лише перелом. За прогнозами лікаря через кілька тижнів догляду та правильного харчування Рижик зможе самостійно ходити.
Так і сталось. Ми піклувалися про кошеня, купували найкращий корм, возили до ветеринара двічі на тиждень. Тому згодом воно змогло, хоч і повільно, зате самостійно рухатися на чотирьох лапах.
Рижика ми з чоловіком любимо як власну дитину, а їх у нас двоє. Ще одним членом сім’ї є собака Марс. Живе він у нас вже 6 років, а взяли його 3-місячним цуценям із притулку для покинутих тварин. Тому це вже як традиція нашої сім’ї доглядати за покинутими тваринами.
Марсу кошеня сподобалось із першого знайомства. Хоча ми не підпускали їх один до одного через страх, що собака нашкодить Рижику. Та все обійшлось.
Тепер у Рижика є найкращий друг, який захищає його на прогулянках і ділиться своєю їжею. Кошеня навіть навчилося виконувати деякі команди, наслідуючи поведінку собаки. Марс навчив його де потрібно спати, де місце для їжі, куди ходити в туалет. Кошеня із собакою повсюди разом. Разом сплять, ходять на прогулянки. Чудовий тандем вийшов.
Така історія про кошеня, що знайшло нову сім’ю і нових друзів.
