Є у мене подруга Наталя. Вона добра та щира жінка, ми дружимо уже декілька років й вона завжди готова допомогти та підтримати.
У неї є веселий та щедрий чоловік, який має свій бізнес та багато друзів. Також, у пари є двоє прекрасних діток.
Назарові вісім рочків та Вероніці чотири рочки. Але, через те, що одна жінка усе на так зрозуміла, діти потрапили в дитячий будинок. Дівчинка Вероніка постійно плакала і просилася до мами, а братик старався пояснити, що їхні батьки хороші.
А історія, як вони потрапили у дитячий будинок, така:
“Надто пильні сусіди й безвідповідальна робота органу опіки, вирішили, що Наталя із чоловіком погані батьки.
Так от, старший син мав виступати у шкільній виставі. Вони із класом ставили постанову з одної казки. Й Назар грав хлопчика, головного героя. У цього героя була мачуха, яка завжди його сварила.
Назар ввечері, дуже переживав. Адже, наступного дня мав бути виступ. Й попросив свою маму, провести із ним репетицію. Тому, Наталя по сценарію була змушена ніби сварити сина. Та для більш правдивої вистави, вони ввімкнули музику.
А десь о восьмій годині, дзвінок у двері, чоловік Наталі відчинив й бачить, що прийшла сусідка знизу і почала кричати:
– Скільки можна? Уже яка година, а ви спати не даєте, що ви стрибаєте?
Тут сусідка заглянула у квартиру й побачила, що Наталя кричить на сина, і ще голосніше закричала:
– Ах, ви тут знущаєтеся з дітей? Я подзвоню куди треба, що б дітей у вас забрали!
На наступний день, прийшли люди з органу опіки, вони розбиратися не хотіли, просто, як буває дуже рідко, вони силою забрали дітей і відвезли в лікарню, через три дні з лікарні їх перевели в дитячий будинок, бо діти здорові та тримати їх там, немає сенсу. Навіть лікарі були здивовані, діти в дорогому одязі, доглянуті та чистенькі, як вони могли у них опинитися.
Наталі із чоловіком потрібно було майже місяць, що б довести що у них хороша і турботлива сім’я, жінка з органів опіки, яка приходила перевіряти умови дітей, була збентежена, квартира велика і простора. Дитяча кімната велика і світла, величезний стелаж на всю стіну з книгами, море конструктора, який акуратно розкладений по пластикових боксах, безліч різноманітних іграшок.
Жінка поговорила з батьками й зрозуміла, що її підлеглі зробили велику помилку, поговорила з сусідами та крім однієї невдоволеної бабусі, в інших претензій немає й відгукуються про родину, тільки позитивно.
Незабаром діти опинилися вдома, але батьки вирішили тепер бути трішки тихіше, а то знов про щось не те подумають.
