Привіт, мене звати Максим! Дякую, що завітали. Зараз я чоловік, тато і автор. Але раніше у мене були зовсім інші пріоритети і мрії … Я працюю в айті, тому мріяв про роботу у крутій фірмі. Саме у крутій. Причому мене не так хвилювала зарплата, скільки престиж місця. Хоча і зарплата була важлива. Я знайшов потрібну компанію в своєму місті, яка здавалася вершиною мрій для молодих і амбітних. Це було Діджітал- агентство, одне з перших в Україні. Займаються такі агентства просуванням компаній в інтернеті, рекламою, соц. Мережами, програмуванням і т.д. Я нічого не розумів в цьому тоді, але був готовим до нових знань і все це здавалося шалено цікавим.
Вони давали прекрасні умови праці, цікаві корпоративи і навіть ігрову кімнату з солодощами. Про все це розповідали під час співбесіди. До того ж зарплата була справді висока.
Я читав відгуки про роботу, і вони були абсолютно суперечливими. Мені хотілося вірити в краще, і я думав, що погані відгуки пишуть ті, у кого не вийшло. Ну у мене-то все вийде. Я був щасливим, коли мені подзвонили і запросили на співбесіду. Їх було 3+ 3- годинний тест. Було складно. Але мені неймовірно лестило, що з 10 кандидатів, вибрали 2 -мене і ще одного хлопця, з яким я навчався. Перший день на роботі. Я прийшов і мені здалося, що я, як в казці. Всі молоді, посміхаються. Гарний офіс. Кілька поверхів. Нові меблі, кольорові крісла-сідалки. На кожному поверсі була кухня з безкоштовними напоями та печивом. Було багато цікавих приміщень для планерів і переговорів. Одне з приміщень було під дахом будівлі та там можна було валятися на підлозі. В основному всі відділи були без стін або зі склом. Open space – так би мовити.
Ранок був розтягнутим, не так, як на попередньому місці, де все бігом. Вхід за перепустками і робочий день у тебе міг початися з 9 до 10. Якщо запізнився, треба було годину відпрацювати. Все електронно, всі твої входи- виходи враховувалися, і ти не можеш вийти і увійти без відслідковування охорони. Всі дані потім передавалися в бухгалтерію.
Компанія давала карти зі знижкою 50% в найближче кафе, а також оплачувала частину твоїх захоплень. Фітнес, вивчення англійської мови, басейн. Пропонували оплатити 50/50. В цілому компанія не шкодувала грошей на розвиток співробітників. У тебе готові були вкладати, а й ти повинен був віддавати. У перший день голова вже вибухнула від інформації і навантаження. І якщо чесно я чекав, коли буде 18:00. І ось 18:05. А всі і надалі продовжують сидіти і ніхто нікуди не йде. 18:15. Дівчата продовжують працювати і навіть не збирають речі. 18:30. Пішло кілька співробітників і тільки до 7 вечора народ почав потроху збиратися додому. Через кілька днів я зрозуміла, що йти о 6 вечора, навіть якщо ти прийшов до 9 години просто не прийнято. Всі сидять і працюють. Працюють понад нормово, особливо в кінці місяця.
І коли ти приходиш додому до 20.00 кожен день, то немає ніякого бажання ходити на пільговий фітнес, басейн і вже тим більше вивчати мови. Я пропрацював там страшні 7 місяців. Запам’ятаю їх назавжди. Кожен день мозковий штурм, кожен день до вечора, а іноді ще й у вихідні виходили. Так вони оплачувалися, але в свій вихідний я хотів відпочивати і переключитися на щось інше.
Безкоштовний чай, кава і печиво просто не лізли в горло, як і ласощі, які компанія замовляла до свят. І навіть зарплата не радувала. Тому що витрачати її на щось і не було бажання щось для себе купувати. На той момент оклад у мене був 20 000 гривень. Це тільки оклад, більше середнього в моєму місті. Премія залежала від роботи цілого відділу, і якщо ти відпрацював погано або не зібрав з клієнтів гроші, то не отримував премію весь відділ. Уявляєте, як це тисне, чисто психологічно. Хоча атмосфера дружби і підтримки там була незрівнянна, а боятися підвести людей, яким симпатизуєш, це ще важче.
Хоча корпоративи у них були круті, особливо на якісь свята
