Батьки Марини дуже забезпечені люди. Дівчинка змалечку звикла до розкоші: красиві речі, якісні іграшки, власний водій, нові смартфони.
Але любові від рідних людей вона ніколи не відчувала, гуляла Марина постійно із нянями, а коли просила батьків почитати їй книгу на ніч, то вони включали мультики. Так продовжувалось усе її дитинство, у школі їй дуже заздрили однокласниці, але їй ця розкіш не була потрібною.
Закінчивши школу, її відправили навчатись у столицю на юриста, але дівчині це геть не подобалось, вона мріяла стати відомою співачкою. Тому постійно прогулювала лекції та ходила на різноманітні кастинги.
На одному із таки, вона познайомилась з Артемом. Він був молодим актором, який грав у театрі та намагався потрапити у кіно. Юнак був сиротою та не мав багато грошей, але, попри це, Марина в нього закохалась. Вони були наче створені одне для одного.
Звичайно, що її батьки дуже дорікали дочку і сказали, що заберуть у неї усі гроші й привілеї, що вони дають. На це все дівчині було все одно, бо вона вже планувала майбутнє життя із коханим.
Так і відбулось, Марина переїхала у гуртожиток до Артема, бо батьки лишили її всього. Вони разом активно ходили на кастинги та працювали та згодом змогли знатись у кінострічці, їх мрія здійснилась. Згодом вони одружились та відкрили власну акторську школу.
А батьки дівчини на старості залишились зовсім одні зі своєю купую грошей, донька не хоче з ними спілкуватись та й вони надто горді, щоб визнати провину.
Ось так виявляється, що гроші не завжди корисний ресурс, а тим більше не найголовніше у житті!
