Я навчаюся в університеті, в місті Київ. Тут я орендую однокімнатну квартиру поблизу мого університету.
Квартира затишна та хороші умови й ціна не дорога. Тут я уже проживаю третій рік та усе подобається.
Одного дня до мене приїхала моя подруга з рідного міста. Христина теж навчається в Києві, але заочно та працює на роботі у своєму рідному містечку.
Настав час сесії та вона приїхала пожити два тижні у мене, поки не закриє сесію. Я з радістю її прийняла, разом веселіше. Але тоді я ще не знала, що мене очікує.
Христина позитивна та цікава дівчина. У вільний час займається хореографією. Вона енергійна, завжди всюди бере участь: у всіх марафонах, конкурсах, вебінарах та в інших захопленнях. Вона справді чудова.
Так от, приїхала Христина під вечір, ми посиділи випили трішки вина, поговорили, погуляли по Києву. Та потім лягли спати. Спали ми разом у кімнаті, оскільки квартира однокімнатна.
Вночі все було добре…
Але вранці я прокинулася від сильного шуму на кухні. Я не розумію, не можна було тихіше? Чи ще з вечора все підготувати? Тим паче, що вона не спішила, адже їй не потрібно було на екзамен на таку ранню годину.
А я навчалася у другу зміну й вранці хотіла поспати. Я сказала їй, що це доставляє мені дискомфорт. Але Христина сказала, що в неї графік й продовжила свою справу. Тоді я попросила, щоб поводила себе трішки тихіше. Але це не особо допомогло.
Цей шум продовжувався усі цих два тижні. Я пробувала поговорити, але це не допомагало. А вигнати я не могла, оскільки вона теж часто мені допомагала. Тому якби я її вигнала, то це було б не красиво з моєї сторони.
