Я вже кілька років як одружений вдруге. Від першого шлюбу маю хлопчика, який зараз живе із своєю матір’ю.
Допомагаю їм усім, чим можу. Заробляю досить багато, тому значну частину віддаю дитині. На день народження син отримує найдорожчі подарунки, кожного року їздимо на відпочинок до моря, оплачую усе, що потрібно для його навчання та комфортного проживання. Увесь вільний час намагаюсь проводити так, щоб максимум часу бути поряд із сином. Навіть теперішня дружина ревнує 
Розлучився я з першою дружиною давно. Одружились після випуску зі школи, кохав я її дуже. Прожили майже 10 років разом. Вона чомусь боялася, що я її покину. Тому навмисне робила усе для того, щоб завагітніти. Так і сталося, хоча ми не планували дітей так швидко.Я, хоч і не хотів дитини, але після звістки про вагітність зрадів. Все ж, дитина – частина мене.
До народження сина ми готувались. Купували усе найкраще, адже первісток. Назвали Дмитриком.
Як пізніше виявилось, так дружина прив’язала мене до себе. Дитина була лише приводом, щоб залишитися разом.
Згодом я дізнався, що дружина зраджує. І таких випадків було багато. Знайомі казали закривати на це очі. Адже маю сина, тому не варто позбавляти його матері. Я й терпів два роки. Аж допоки не впіймав дружина за зрадою у нашій спільній квартирі.
Тоді усе вирішив для себе. Через кілька днів подав на розлучення, хоча дружина слізно просила не робити цього. Мовляв, вона помилилась, такого більше не повториться.
Моє терпіння на той час вже вичерпалось, тому ми офіційно розлучились. Син залишився із матір’ю за законом. Вона не була проти, щоб я зустрічався із Дмитриком.
Дружина витягувала з мене гроші, як могла. Усі свої забаганки маскувала потребами дитини. Я віддавав усе зароблене. Інших дітей не мав, тому хотів найкращого для Дмитрика.
Після чергової зустрічі з сином він сказав, що хоче нову іграшку. Мама йому вже дуже давно нічого не купує.
Пізніше була серйозна розмова з колишньою. Вона усі мої гроші витрачала на себе, на те, щоб влаштувати особисте життя. Тоді я відмовився давати їй кошти без будь-якої вагомої причини.
Наступного дня вона привела сина до мене. Привезла усі його речі і сказала виховувати, бо самій грошей не вистачить.
А син її дуже любить. Все чекає, коли вони побачаться. Але його мати вирішила, що особисте життя важливіше, ніж дитина.
