Двадцять років я прожив зі своєю дружиною душа в душу. На початку все було добре, поки вона не розслабилася після народження сина. Почала вимагати стільки всього, що я ледве це все тягнув на собі. Теща з тестем все дивувалася чому я пішов до іншої та забрав сина з собою:
– Наша дочка в усьому намагалася догодити Сергію. Їсти варила, будинок прибирала, сина йому народила, врешті-решт! – нахвалювала Ольга Михайлівна свою Лізу.
Ну дійсно, «діамант», а не людина. Так, вона була хорошою господинею. Будинок був завжди прибраний та чистий, завжди було що поїсти, тільки за дитиною менше стала стежити. Кожен раз, коли я повертався додому з роботи, виявляв дружину на дивані з келихом вина, а Мішу у ванній із зубною пастою в руках й у роті. До речі, кожен день було по-різному, то зубна паста — у роті, то туалетний папір — теж у роті, то мікрохвильова піч — заліз в неї, то високий сервант — заліз на нього та рився в аптечці, сам досі зрозуміти не можу, як він туди заліз. Постійно доводилося буквально рятувати свого сина.
А коли я питав у Лізи:
– Ти взагалі бачиш куди Мишко лізе?
У відповідь чую або:
– Ой, не помітила, він так притих, думала, заснув.
або:
– Я задрімала.
або:
– Милий, я так втомилася, що зовсім немає сил на сина.
А я, як дурник, прощав таке ставлення Лізи до дитини. Махав рукою й думав «перша дитина — перший досвід. Нічого, все налагодиться».
– Та він вдячний повинен бути за таку дружину. Вона просто золото. Домогосподарка, розумна, відповідальна. Ніколи не витратить гроші просто так.
Відповідальна? Та що ви говорите? Я знаю про її відповідальність. Пам’ятаю, як попросив її оплатити рахунки комуналки, світла та води, скинув необхідну суму на карту. Знаєте, що вона зробила? Витратила ці гроші собі на нову сукню та нову машинку для Міші, у якого й так дуже велика кількість іграшок.
На питання «чому ти витратила гроші не туди, куди я просив?» вона сказала, що я ж й так заробляю достатню суму, в наступний раз оплатимо. Так, моя зарплата непогана, але рахунки потрібно виплачувати вчасно. Одного разу нам ледве воду та світло не відключили через таку недбалість Лізи.
Та й взагалі моя дружина часто просила у мене гроші на всілякі дурниці:
– Яка красива сумочка, милий нумо купім.
– Рідна, у тебе вдома п’ять сумок й ти тільки з однієї всюди ходиш.
– А може я хочу зібрати свою колекцію.
– Сергію, мені потрібні гроші на нову косметику.
– Невже за тиждень вона у тебе вся закінчилася?
– Ну, просто, деяку частину я віддавала подрузі й у мене майже нічого не залишилося.
– Я хочу шубу.
– Ліза, на дворі липень місяць. Яка шуба?
– З рисі.
– Мені потрібні ці чоботи.
– Ти ж не будеш носити осінні чоботи взимку, Ліз.
– А раптом буду. А якщо ні, то полежать до осені.
– Сергію, дивись яке гарне кольє.
– Скільки воно коштує?
– Неважливо.
– Ні, важливо.
– Ну, десять тисяч.
– Скільки?
– Зате яке гарне!
– Наша Лізочка правильно виховувала Михайлика!
Взагалі не згоден з цими словами. Коли нашому синові було п’ять років, він вивчив перший матюк та почав говорити його при кожній розмові з ним. Неважливо з ким він контактував, Міша постійно вимовляв це слово у своїй промові. Коли я перший раз почув від нього це слово, я жахнувся. Мишко сказав, що це негарне слово він почув від мами, коли вона розмовляла через телефон:
– Мила, а ти чому не пояснила Міші, що нове слово, яке він почув від тебе, не можна вимовляти буквально при кожній розмові та що це не дуже гарний вислів?
– Ой, Сергійку, він ще дитина, забуде його, не переживай.
Він не забув його… Але у мене вийшло переконати сина в тому, що це погане слово та його не обов’язково вимовляти постійно, й що взагалі матюкатися некрасиво.
– Невже нова бестія Сергія замінить нашу намистинку? Пошкодує ще.
Так, Ольга Михайлівна, замінить! З Лізи мати ніяка, а дружина тим більше. Я абсолютно не пошкодував, що пішов від своєї дружини до іншої. Аня просто ідеальна. Вона крім готування, прибирання й доглядання за Мішою ще працює!
Ми навчилися розділяти свої обов’язки. Якщо я приходив з роботи втомлений, а Ані ще не було вдома, то я відразу ж брався за приготування вечері, моя нова дружина також так робить. Вона не вимагає у мене гроші, мені самому хочеться робити щось приємне для неї. З Мішою порозумілася не одразу, син звик, що мама не завжди була присутня в його житті, а тут знайшлася людина, яка контролює його набагато частіше, ніж було раніше.
Я дійсно радий таким змінам у своєму житті. Якщо й на початку я думав, що з часом Ліза зміниться та все стане на свої місця, що вона схаменеться й перестане поводитися як розпещена дівчинка, то зараз я не хочу більше бачити її. Здебільшого, я вважаю, винні батьки Лізи. Вони занадто сильно оберігали її та багато дозволяли, а тут раптом знайшлася така людина, як я, яка не стане терпіти таку поведінку. Звичайно я тепер ворог номер один для них, бо не такий, як вони.
Але тепер це все в минулому. Я радий, що зустрів таку приголомшливу жінку, як Анна. А Лізі просто потрібен багатий чоловік, який з півслова буде розуміти, чого вона хоче та буде виконувати буквально всі її бажання. Це життя точно не для мене.
