Посеред торгового центру, на лавочці лежала маленька дитина, закутана в пелюшки. Дивно, що до нього ніхто не підходив, бо він до всіх привертав увагу. Поруч знаходився магазинчик з дитячим харчуванням, можливо всі думали, що мама дитини там і скоро повернеться.
Коли малюк почав плакати, до нього почали підходити люди, але потім тут же йшли геть. Тільки один Павло, якому років тридцять п`ять, самий вдягнений, грубо кажучи, як дитина: фіолетова футболка з малюнком єнота, жовті шорти та червоні кросівки, зважився взяти дитину на руки та заспокоїти. Той миттю заснув, а чоловік став шукати маму малюка. Зайшовши до магазинчика з дитячим харчуванням, йому сказали, що краєм ока бачили, як якась жінка залишила дитину на лавочці та втекла.
– Що ж мені робити? Не можна тебе тут ось так залишати, — схвильовано звернувся Павло до дитини.
Чоловік ще хвилин двадцять походив по поверху, де знайшов дитину, але більше ніде не зміг дізнатися, куди пішла матуся. Потім він зрозумів, що так справа не піде і вирішив звернутися до охоронців, вони точно йому допоможуть, по камерах знайдуть цю жінку.
Сьогодні чергувала Ніна і яким було її здивування, коли до неї підійшов молодий чоловік з дитиною на руках та ще й у дивному вигляді, як їй здалося:
– Добрий день, ось, знайшов його на лавочці. Зовсім один був. Ви мені допоможете?
– Ось так новина, такого у мене на чергуванні ще не було. І що ви пропонуєте мені з ним робити? Та і як я вам повірю? Може ви його вкрали, – серйозно відповіла Ніна.
– Ні, що ви! Я дійсно знайшов цю дитину зовсім самотню. Треба знайти йому тимчасове безпечне місце, я його не можу взяти до себе додому, бо … – Павло почав нервово торохтіти, поки його не перебила Ніна.
– Заспокойтеся, я пожартувала, — засміялася дівчина, — давайте його мені, доглянемо за ним як слід.
Чоловік розповів в деталях де знайшов малюка і так захопився розповіддю, що й не помітив як на нього дивилася Ніна.
– Чому ви так на мене дивитеся?
– Вибачте за таке питання, але у вас є діти?
– Ні звичайно. Але він тут же заснув, коли я його на руки взяв … А у вас?
– Що?
– У вас є діти?
– Нема, але я раніше працювала нянькою, тому проблем не буде. Потрібно малюкові прикупити деякі речі, а особливо підгузки. Ви не допоможете?
– Так, звичайно. Що потрібно?
Поки Павло ходив по магазинах, Ніна звернулася до наряду поліції та повідомила про те, що трапилося. За камерами доволі швидко встановили, хто є матір’ю кинутої дитини. Було видно, що вона пішла у бік метро. Тоді поліцейські розіслали туди орієнтири. Виявилося, що жінка багато разів пересідала з однієї зупинки на іншу. Нарешті, її знайшли на кінцевій зупинці.
Маму малюка одразу забрали до відділку і там допитали. Нею виявилася тридцятирічна жінка, яка проживала в не дуже хороших умовах. Вона активно випиває, а чоловік її кинув, ще коли вона була вагітна. Тому, мати вирішила залишити дитину в торговому центрі з надією на те, що його підбере хтось більш відповідальний, ніж вона. Жінка думала, що її не знайдуть, якщо зробить декілька пересадок на зупинках метро.
– Я не хочу, щоб це дитя жило в таких умовах. Так, знаю, що можна було б розв’язати цю проблему по-іншому, але я просто не в змозі.
Жінку позбавили батьківських прав і склали обвинувачення. А малюка відразу ж забрали до себе Ніна і Павло. Завдяки йому відбулося таке приємне знайомство, якому молоді люди дуже раді.
