Тітка Ольга мешкала сама. Її чоловік давно помер, а єдина дочка поїхала в Англію там і одружилась. Моя мама – рідна сестра тітки, спочатку частенько навіщала її, але з роками з’явилися інші клопоти та й зустрічі ставали все рідшими.
Мені запропонували очолити нову філію нашої компанії. Я так довго до цього йшла. Нарешті, мрія збулася. За цікавим співпадінням нове відділення відкривалося саме в тому місті, де проживала тітка. Я мала намір орендувати квартиру неподалік роботи, але коли мама розповіла тьоті Олі про це, то жінка навіть ображалась: «Я живу одна в трикімнатній квартирі, не маю навіть слова до кого сказати, а вона навіть не хоче до рідної тітки заїхати пожити, та ще й страшні гроші платитиме чужим людям.» Ми з мамою порадилися і вирішили, що так і буде, поживу в тьоті Олі, але за умови, що я платитиму за комунальні послуги та купуватиму продукти, бо від квартплати жінка зразу ж відмовилась.
Так і сталося, я заїхала в нове житло, з тіткою ми ладили прекрасно і вона радувалась, що їй веселіше. Я купувала продукти додому, за деякий час вивчила вподобання тітки, старалась її потішити і приносила щось смачненьке. Пройшло десь пів року, я помітила, що її відношення до мене змінилося, вона стала грубою, інколи агресивною, була незадоволена усім. Я не розуміла в чому причина, з мого боку нічого не змінилося.
Якось я поверталась з роботи швидше, ніж завжди. Жили ми на першому поверсі і вікно було відкрите, бо на вулиці стояла спека. Нехотячи я стала свідком розмови тітки з дочкою:
– Вона зовсім знахабніла, користується твоєю добротою, а ти між іншим могла б спокійно брати з неї оплату за квартиру. Добре влаштувалась, живе за твій рахунок!
-Та я сама від того відмовилась, тепер якось не зручно просити.
-Звичайно, дочці вона допомогти не може, зате племінницю пристроїла по повній програмі!
Я прийшла додому, склала свої речі, зібралася і пішла, перші дні переночувала у знайомої співробітниці, а потім знайшла собі квартиру, біля самої роботи. Я підозрювала, що подібна ситуація може статися, тому відкладала гроші про всяк випадок, їх я віддала тітці – за довгострокову оренду. Зла на неї я не тримаю, але не хочу бути тягарем, або принаймні так виглядати. Моя вам порада, не живіть у родичів, рано чи пізно ви все одно станете лишніми.
