Рік тому, я познайомився з цікавою та розумною дівчиною. Соломія була дуже веселою, просто душею компанії, трішки впертою та з незрівнянною красою. Познайомилися ми на вечірці в клубі, у нас зав’язалося спілкування й через деякий час ми почали зустрічатися.
Ми були завжди разом, підтримували одне одного, веселилися разом, ділилися переживання, подорожували, дізнавалися та цікавилися новими заняттями, відкривали одне в одному нові риси та нові захоплення. З нею я був собою та відчував себе найщасливішою людиною у світі.
Але нещодавно ми посварилися, через таку історію:
“Ми з Соломією збиралися піти кудись: погуляти та зайти десь перекусити. Йдемо ми по стежці й бачимо попереду чоловіка, років десь біля тридцяти. У нього подзвонив телефон й коли він діставав його, то випало декілька купюр.
Я хотів зупинити чоловіка та не встиг я навіть моргнути, як Соломія підняла гроші й поклала собі у кишеню. Я пояснив, що це не наші кошти й потрібно їх віддати. Вона відповіла, що: “Гроші лишніми не бувають, а цей чоловік ще заробить.”
Ми почали сперечатися, але вона не хотіла віддавати кошти і я вирішив, що не хочу з нею продовжувати спілкування. Адже, це не її гроші й вона немає права їх брати.
Я пішов іншою дорогою й попрямував додому. Соломія ще довго дзвонила, але я хотів щоб вона зрозуміла, що так робити не можна й не правильно. Та щоб зрозуміла свою помилку й більше її не повторювала. Згодом, вона подумала й віддала ці кошти жінці, яка просила грошей на їжу. Адже, слід цього чоловіка ми втратили, але принаймні ці кошти пішли на благодійність людині, якій вони справді були потрібні.
Я радий, що Соломія все зрозуміла та виправила. Тепер, ми примирилися й у нас чудові стосунки, з взаємною злагодою та гармонією.”
Я вважаю, що не потрібно брати чужі речі. Адже ми не знаємо, як зароблені ці кошти, яким потом. Ми не знаємо, а можливо це останні кошти людини. Ми не знаємо, а може він збирає на щось дуже важливе або на мрію всього свого життя.
Ми не знаємо історії цієї людини, тому не можемо брати те, що нам не належить. А краще, наздогнати цю людину й віддати їй загублену річ.
