Дівчатка, ви могли б мені допомогти, – звернулася жінка до доньок моєї подруги.

– Чому ти пішла з цією жінкою? – кричала подруга на дочок боячись, що з ними могло щось статися.

– Ти думала про наслідки? А якби загубилася або щось з тобою сталося. Я ж казала нікуди не ходити з людьми, яких ти не знаєш. – додала подруга, доньці.

Я із подругою відійшли купити, щось дітям поїсти. Адже, уже котру годину гуляли. Дівчатка уже встигли зголодніти. І в той час, сталася ситуація, яка заставила переживати мою подругу Інну.

Батьки, слідкуйте уважно за дітьми.  А поки почитайте, нашу історію.

Як розказала нам жінка, яка сиділа в парку, де й коли сталася ця ситуація:

“Вона сиділа на лавці та читала книгу, поруч з нею гралися дівчатка (доньки Інни) старша дівчинка років дев’яти та молодша дівчинка років шести. Діти гралися у квача та дуже веселилися.

Згодом до дітей підійшла жінка і, озираючись на всі боки, звернулася до дівчаток:

– Дівчатка, ви не могли б мені допомогти. У мене загубилася собачка, я не можу її знайти. Можете пошукати зі мною, будь ласка?

Дівчатка подивилися на всі боки та пішли з жінкою, шукати собачку.  Жінка почала розказувати, як виглядає собака:

– Вона не велика, пухнаста, рудого кольору та з чорним носиком. Звуть її Лінда.

Жінка відвела дітей в сторону й дивилася, як вони шукають собаку. Хоча по ній не скажеш, що вона теж шукала.

Старша дівчинка відійшла дальше шукати й за дерев її уже не було видно. А молодша була ближче до жінки на лавці.

Собаки не було видно. Та в той час уже прийшли ми з Інною. Спочатку не бачили дівчаток. Та подруга впала в паніку й почала їх шукати. Через десять хвилин, вона помітила дівчаток. Й підлетіла до дітей і стала їх лаяти, кричати.  А жінка, яка попросила їх допомогти, відійшла в сторону як ні в чому не бувало: пішла стежкою в іншу сторону.

Подруга не встигла нічого сказати цій жінці. Адже, вона пішла. Тим паче, ми ще не знали всієї історії.

Ця жінка не подумала про те, що діти можуть загубитися. Адже, цієї місцевості вони добре не знають та ще недостатньо дорослі.

Згодом жінка, яка читала книгу, розказала нам всю ситуацію. Вона хотіла підійти, але подумала, що дівчатка знають цю жінку.

Ось така історія…
А ми просто відійшли купити, щось поїсти. Але зробили висновок, що ось так залишати дітей без нагляду, не можна.

Оцініть статтю
Дівчатка, ви могли б мені допомогти, – звернулася жінка до доньок моєї подруги.