Я зі своєю дружиною вирішили прибрати у квартирі. Усе що не потрібне, викинути та якщо нове віддати, можливо комусь знадобиться.
Тим паче, що моя дружина Ростислава похудала й багато одягу за великий, я запропонував його віддати, а купити новий. Деякі речі вона ще ні разу не одягала, зовсім нові. Навіщо, щоб просто лежали у шафі.
Почали ми прибирати з Ростиславою, я відкладав речі які мені не потрібні чи розмір не підходить, у пакет, щоб викинути або віддати кому потрібно.
Дружина почала суперечку, що я викидаю ще потрібні речі, що можливо ще знадобляться. Вона вірить у різні забобони. Я розумію, у неї в сім’ї було таке виховання, але ж якби це були якісь цінні речі, якась пам’ятка, а це ж речі які їй не потрібні.
– Навіщо? Вони ж просто будуть лежати й дарма займати місце. – відповів я Ростиславі.
Й вона запропонувала винести на балкон. А він у нас уже весь забитий речами, які можливо знадобляться, при тому лежать там роками.
Я часто не можу зрозуміти свою дружину. Старі та не потрібні речі вона не викидає, бо знадобляться. А новими не користується, щоб залишити на якийсь особливий момент, як кажуть: “на чорний день“.
Ми трішки посперечалися й так не дійшли компромісу. Я вважаю, що не потрібно усе залишати на майбутнє, на чорний день. Ми не знаємо скільки ми проживемо й що на нас чекає завтра. Тому, живіть сьогоднішнім днем, не чекайте особливого моменту.
Тим паче шопінг приносить задоволення, навіщо зберігати речі які не потрібні, якщо ж в той час можливо комусь вони є справді потрібними. Тож краще буде у них, ніж просто валятися на балконі.
Наступного дня, бачу як моя дружина розбирає коробки на балконі. Вона зрозуміла, що я хочу їй донести й вирішила позбутися непотрібних речей. Разом ми прибрали у квартирі та потім пішли на шопінг та були дуже раді новим покупкам.
Ростислава, відчула полегшення на душі, коли позбулася непотрібних речей. Усі ці забобони відпустили її, й більше вона не прислухається до них, а робить те що вважає за потрібне.
