Мені 28 років. Вважаю, що народилась під щасливим сузір’ям. Все в моєму житті йде по плану. У вісімнадцять я закінчила коледж за спеціалізацією перукар. Я живу цією роботою, люблю робити світ прекрасним, мої роботи це і є моє натхнення. Щодня через мої руки проходять десятки клієнтів і я на сьомому небі від щастя, коли вони покидають мене задоволеними. Я люблю все, що пов’язано з волоссям, постійно відвідую майстер-класи і вдосконалююсь. Нещодавно відкрила свій невеличкий салон, так, місця небагато, але це не головне, я впевнена, що справи підуть вгору. Ви б просто побачили які віртуозні зачіски я створюю, інколи сама дивуюсь, як можна зробити таку красу.
Збувся і ще один мій маленький задум. Я продала свою трикімнатну квартиру і купила дві однокімнатні, ще й по-сусідству, в самому центрі нашого містечка. А який краєвид шикарний розгортається з мого вікна, особливо люблю спостерігати з нього за заходом сонця.
Я не прихильник здорового харчування – обожнюю смачно поїсти, кожних вихідних в мене маленьке свято і я замовляю піцу, суші або йдемо з подругами в кафе, та в мене є правило – щодня бігати, аби тримати себе в формі.
Вже третій день поспіль я бачу в парку одну і ту ж дівчину на лавочці. Вона щодня була одягнута однаково і мала досить скуйовджений вигляд. Вона була не сама, поруч стояла коляска і дитина час від часу плакала. Здивувало мене те, що влітку при невимовній спеці, дівчина носила з собою зимову куртку. Цього вечора я знову бігала, і дівчина знову сиділа на тому ж місці, вона просто ридала, сльози горохом котились по її щоках. Я не змогла пройти повз і вирішила поцікавитись, що ж сталося. Далі я почула вражаючу історію.
Соня виросла в дитячому будинку. Ще там вона познайомилась з Сергієм, у нього теж не було батьків. Він був старший Соні на чотири роки. Згодом йому виповнилося вісімнадцять і він отримав квартиру – допомогу від держави. Він постійно приходив до Соні, говорив, що забере її і вони будуть щасливо жити разом. Трапилось так, що Соня завагітніла, батьком був Сергій. Вони змогли отримати цивільний шлюб. Почали жити разом в квартирі Сергія. Та з народженням донечки чоловік змінився. Він завжди мріяв про сина, тому був дуже розчарований, що сталось по-іншому. Доньці він не приділяв уваги, говорив, що вона йому не потрібна. Соня все не могла зрозуміти як це, відмовитись від власної дитини, адже вони планували створити велику міцну сім’ю. Говорили про те, що ніколи не допустять дітей до того, аби вони повторили їхню долю.
Сергію було все одно. Він став байдужим не лише до дитини, а й до Соні. Почав вживати алкоголь, інколи став піднімати руку на дівчину. Соня знала, що це не закінчиться, вона не хотіла жити в такому пеклі, але що робити далі не знала. Одного разу, коли чоловік знову прийшов нетверезим, вона дочекалась поки він засне, зібрала деякі речі доньки, взяла свої документи, теплу зимову куртку, кілька сотень, які вона змогла відкласти і втекла. Вона сиділа в розпачі, не знала куди їй податися, вночі вкривалась теплою курткою і тримала малятко, аби та не замерзла.
Я була в шоці. Невже так буває насправді. Маленька дівчинка була дуже хорошою, вона усміхалась мені, хоч не знала в які важкі обставини потрапила. Я подумала, що можу їх залишити в себе, квартира і так пустувала. Та й роботу також можу їй дати. Так і зробили.
Соня та маленька Вікуся стали моїми сусідками. Я не брала з них плати за житло, в мене не було в цьому потреби, а їм і так важко в двох. Згодом ми з Сонею стали ще й колегами. Спочатку вона допомагала мені прибирати в салоні, але її зацікавила моя робота і дівчина закінчила перукарські курси. У неї дуже гарно виходить. Тепер нас вже двоє, ми взяли в оренду більше приміщення. Щоб потрапити в наш салон, клієнти записуються на тиждень, а то і на два наперед. Вікуся відвідує садочок. Вона дуже здібна дитина, мислить по-дорослому і дуже гарно малює.
У Соні з’явився прекрасний залицяльник – наш постійний клієнт. Він також один ростить доньку. Я невдовзі виходжу заміж. Впевнена, нас чекає світле майбутнє.
