У мене є чоловік Іван, знайомі ми дуже давно, але зустрічатись почали декілька років тому. Ще до весілля він планував відкрити власний бізнес з нуля, я ж не сприймала це серйозно, адже ми двоє були із бідних сімей, та й роботу мали не високооплачувану, тому мови ні про який бізнес не могло і бути.
Ми одружились та жили у маленькій орендованій квартирі. Згодом я завагітніла, тоді й дізналась, що чоловік взяв кредит на власний бізнес. Я була шокована, адже мені ніхто не сказав за це ні слова. Коли я його спитала навіщо це все, то він почав розповідати, як нам буде добре жити й скільки грошей у нас буде потім. Але все одно не вірила у його слова, адже за ці кошти краще квартиру купити та виплачувати із зарплати кредит.
Весь свій заробіток Іван вкладав у магазин із різними не продовольчими товарами. Гроші, які він взяв, кінчилась уже в перший місяць, адже він купив приміщення, зробив там ремонт та закупив товар. Поки я була вагітна, його вдома не було, мені приходилось працювати, адже потрібно було за щось жити, а зарплати чоловіка не було, вона одразу вклалась у бізнес.
Це був дуже важкий період, але я справлялась, та й мама моя чим могла допомагала. Після народження дитини краще не стало. Чоловік був зайнятий тим магазином, ні на мене, ні на сина не звертав уваги. Я просила батьків сидіти з онуком, а сама тяжко працювала.
Зараз пройшло багато років, а бізнес чоловіка так і не окупився, тягнути усе на собі вже просто не можу. Не знаю що мені робити, розлучатись, чи далі продовжувати жити у такому жахітті. Адже Іван не хоче продавати той клятий магазин, який ніколи не буде приносити прибутку, а тільки руйнувати все.
