Коли дружина народила сина, Андрій спочатку в це зовсім не повірив. Вони чекали на це немовля вже дуже багато років, ходили до лікарів, але усі їх зусилля були марними, лікарі казали, що вже зовсім немає варіантів.
Чоловік був дуже сумним, адже він так мріяв про рідного сина, якого буде любити та оберігати. Тому його дружина почала ходити до церкви та просити, щоб Бог їй допоміг та дозволив мати дитину. Кожен день жінка в таємниці від Андрія ходила до священного місця, щоб отримати благословення.
І ось одного дня його Ірина все ж дізналась, що вона вагітна. Це було таке щастя, адже нарешті мрія цієї сім’ї могла здійснитись. Але Андрій не міг повірити у те, що це його дитина, адже усі прогнозували їм зовсім інакше! Тому усю вагітність чоловік не знаходив собі місця, думка про майбутнього малюка тішила його, але з іншої сторони, думки про зраду коханої дружини дуже пригнічували.
Коли почались пологи Андрій відмовився бути присутнім та бачити все це на власні очі, бо до останнього не міг зрозуміти, що це його дитя. Сидячи перед акушер ним кабінетом, він чув неймовірні крики, після чого люди у білих халатах винесли йому малесенького хлопчика. Але разом із немовлям, лікарі також сповістили, що його дружина в реанімації й вони не знають чи є у неї шанси вижити!
Андрій був у розпачі, але маленька новонароджена дитина не давала йому шансів пустити хоч одну сльозу. Коли до нього зателефонувала теща, чоловік все розповів, все як є, про те, що думав, що дитина не його і про те, що Ірина зараз в реанімації.
— Дурний ти чоловік, вона ж кожен день до церкви ходила цю дитину благала у вищих сил, хоча їй лікарі вже не давали жодних шансів, а ти ще сумніватись будеш, – розповіла теща.
У той момент новонароджена дитина, ніби почувши розмову, простягнула руку до серця Андрія, у той момент чоловік відчув неймовірне тепло, підняв голову до неба та з щирого серця попросив у Бога, щоб дружина його жила…
