У мого свекра нещодавно була проведена операція. Йому видалили жовчний міхур. Так, раніше він любив смачно поїсти: картопелька з сметанкою, шматочок м’ясця або сала, солений огірочок, інколи й чарку міг випити – для апетиту. Звичайно що з таким харчуванням, вже в немолодому віці довго здоровим не будеш.
Після лікарні ми вирішили забрати його на деякий час до себе. Так нам спокійніше, адже він під постійним нашим наглядом.
Звичайно, що йому потрібно було готувати окремо, легкі каші та супи стали невід’ємною частиною його раціону. Так, на це в мене йшло трохи більше часу, ніж завжди. Та свекор був хорошою людиною, хотілось, щоб він відчував турботу з нашого боку.
Для сім’ї було інше меню, в тому числі смажене й копчене – що було табу для батька.
Одного разу я зайшла на кухню вночі, аби попити води, і застала дивну картину, свекор стояв біля холодильника і похапцем наминав смажені котлети. Я звичайно ж зробила йому зауваження:
-Тату, вам лікар заборонив їсти смажене, я ж для вас спеціально готувала котлети на пару.
-Тобі що, шкода для мене шматок котлети?! Я не можу їсти цю ніяку і слизьку їжу, вона мені вже набридла! Ще й ви всі об’їдаєтесь біля мене всякою смакотою, совісті у вас нема. Ще й ковбаски, бачу, моєї улюбленої купили – це вже якесь знущання! – бубонів незадоволений чоловік.
Ця ситуація мене вкрай обурила. Все ж робиться для його добра, а він нас звинувачує незрозуміло в чому. Ми, що тепер також маємо на дієті сидіти? Ну це вже зовсім через край!
