Пустовілов Олександр – Стиль Життя

Відносини

СПОЧАТКУ ВСЕ БУЛО ДОБРЕ. Я ЗАРОБЛЯВ НЕ ТЕ ЩОБ БАГАТО, АЛЕ НА ЖИТТЯ ВИСТАЧАЛО, ЩЕ Й ЛИШАЛОСЯ. ВІДКРИЛИ СТО З ПРИЯТЕЛЕМ, ТОЧКА НІБИ БУЛА ВИГІДНОЮ, КЛІЄНТІВ БУЛО НЕ МАЛО. ТАЙ ДОРОГИ У НАС В МІСТІ ТАКІ, ЩО НЕ ВСТИГНЕШ КІЛОМЕТР ПРОЇХАТИ А ВЖЕ ТО КОЛЕСО ПРОБ’ЄШ, ТО З ПІДВІСКОЮ ПРОБЛЕМИ. У СІМЕЙНОМУ ЖИТТІ ТЕЖ НІЧОГО НЕ ВІЩУВАЛО БІДИ.

Якось з молоду з сімейним затишком не заладилось. Все часу не було: то навчання, то підробітки якісь

Скільки пам’ятаю себе в свідомому віці, я постійно працювала. На першу роботу влаштувалась ще в 14. Простою офіціанткою, коли закінчувалась зміна, ще допомагала дівчатам на кухні мити посуд: так швидше та й за це доплачували. Мама в мене з молоду дуже хворіла, батько пив, а після взагалі не витримав частих нарікань дружини, зібрав всі можливі пожитки, яких за 5 років шлюбу у нього накопичилось не так і багато, оскільки більшу частину заробітку чоловік пропивав – зібрав речі і пішов.

Хвороблива матір лишилася сама з 2 дітьми: моїм молодшим братом Михайликом, якому тоді тільки виповнилося 6.

Моя мама була дуже педантичною і чистолюбивою. Це не погано, ні, просто інколи цього буває дуже багато. О 9 ми з братом вже повинні були бути дома, навіть якщо на вулиці ще світло і мої однолітки гуляють. «Нічого робити там о такій порі, ні до чого хорошого це не доведе!» – була переконана мама.

Коли в домі були гості нам заборонялося шуміти і дуже активно гратися. Про те, щоб бігати в домі ніколи

Я завжди старалася відноситися з розумінням до не благодатних сімей, за можливості старалась допомогти навіть особисто від себе, але те що я побачила тоді просто кинуло мене в шок…

Я працюю соціальним працівником вже 10 років. За час роботи бачила різні випадки. Від тих, хто просто

«Обирай того, хто супроводжуватиме тебе все життя, яким би вогнем не обпалили тебе за спиною»

І правду кажуть: час летить, не встигнеш і оглянутись. Ще ніби вчора всі галасували, сміялись на всю

Від дзвінків просто не було спокою. От зарікалась що ніколи не буду брати продукцію через невідомі контори, так ні, хтось смикнув за язик!

Почалось все з того, що нам в учительську, я працюю вчителькою в школі, викладаю українську літературу