Є у мене хороша подруга Мар’яна. Вона дуже добра та завжди готова допомогти. Ми з нею познайомилися у студентські роки. Разом навчалися у групі й добре здружилися.
Ось на деякий час наші шляхи розминулися. Оскільки я поїхала у Сполучені Штати Америки на декілька місяців. Влаштувалася на роботу та проводжу час зі своїм коханим. Ми разом проживаємо та насолоджуємося краєвидами Нью-Йорку. Тут справді дуже красиво та багато перспектив.
А між Києвом та Нью-Йорком різниця в часі складає сім годин. Та ось одного дня чи ночі до мене подзвонила моя подруга Мар’яна. Й запитує:
– Подобається тобі Америка? Що робиш, як справи?
– Поговорімо пізніше, будь ласка. Просто я сплю. – відповіла я.
– Чому ти спиш вдень, ти ж маєш бути на роботі?
І тут я зрозуміла, що вона забула про різницю в часі. В той час у неї була одинадцята година дня, а у мене четверта ночі. Я їй ще довго намагалася донести, що в нас різниця в часі. Вона не повірила до поки не подивилася в інтернеті.
Але через деякий час я приїхала й ми ще сміялися з цієї історії. Справді, різниця в часі інколи вражає.
Думаю, у кожного бували такі випадки із розгубленістю в часі. Також, коли моя сестра була у Польщі, я ніяк не могла запам’ятати чи різниця в годину вперед чи назад. Постійно губилася.
Справді, таких історій є безліч. Адже, ми звикаємо до свого часу й забуваємо про те, що десь може бути інакше.
